Bălu, Daniela: Multiculturalitate şi identitate etnică (Satu Mare, 2008)
Multikulturalizm ta etnicsna identicsniszt vac. Berhnoi Tici
інтерференц та мультікультуралізму, де проживання румунської, угорської, німецької, української, словацької, волоської, цеганської етній, породила всесвіт багатокультурного життя. В програмі широкого дослідження вивчені громади 54-ох сіл: Румунії (2000- 2002) повіти: Сату Mape та Марамуреш, Угорщини, України, Словакії, досліджувались села де компактно проживають німці. Тематика дослідження - антропогеографічні аспекти, усні історії сіл, загальні питання соціальної історії, “закриті”/ відкриті” села, стратифікація сіл в перспективі соціальної історії; історична еволюція габітату (середовища) відносно еволюції форм власності; сімейне життя та юридична організація, родинна система, сусідство, спосіб урегулювання соціальної поведінки, соціальний престиж. Запропонована тематика сповіщала і: релігійні аспекти, лінгвістичні аспекти (на основі лінгвістичних запитальників для вживання мови); заняття; ремесла; архітектуру; сімейні звичаї (народження, весілля, придане, спадщина, смерть); річні свята (звичаї заняття, переходні звичаї, призвісткі звичаї; фольклор (літературний, музичний, ритуальний). Кінцеві висновки нашого багатодисциплінарного дослідження, ще раз доказують багату етнокультурну відмінність, в якій співжиття символізує повагу до цінностей “іншого”, значить прийняття перспективи “іншого”або спільна згода, відносно екзистенціальних, або просто повсягденних принципів. Культурний плюралізм створений з участю культур різних етній, породжає синтез багатольтурних цінностей, “в формуванні яких зробели свій внесок всі вони які складають той простір” (J.Cuisenier, Etnologia Europei, Iaşi, 1999, p.5). Багатокультуралізм заохочує терміни “власний” та “чужий”, постійне співвідношення до культури“ іншого”. Співставлення “чужого” з моделю культури “іншого” має кінцевий результат процес інтеграції, внаслідок природних контактів та спільних співвідношень між різними етніями (процес так званий спеціалістами “акультурація”). Реальність співвіснування багатоетнічних громад іноді доказала, що інтеграція та адаптація етнічних груп до культури відмінного середовища від свого, з яким входить в прямий контакт, може дістати домінантні форми, які мають намір та наслідок асиміляції “іншого”. 54
