Virag, Paula (szerk.): Satu Mare. Studii şi comunicări. Seria istorie-etnografie-artă 27/2. (2011)
A. Istorie-cultură-artă
Volodimir Fenich Перед тим, як наведемо та проаналізуємо чехословацькі переписи населення міжвоєнного періоду, скажемо кілька слів про ті невеличкі оази, які не ввійшли згідно міжнародних договорів в адміністративно-територіальні кордони Підкарпатської Русі, а залишилися й надалі в складі Угорщини, ввійшли до Румунії або опинилися в словацькій частині ЧСР - Пряшівщині, а разом - це територія площею 7 436 км. Кв. (!). За межами колективно уявної спільноти* Пряшівщина. Після 1919 р. До словацької території ЧСР відійшли три села - Малі Ратівці, Великі Ратівці і Тісоашвань. За переписом 1910 р. Разом у трьох селах проживало 1 609 чол., які з етнічного погляду були майже всі мадярами 1 591 (98,89%)38. За переписом 1921 р. Ці села охоплювали територію площею 2 213 га., на якій проживали на 100 осіб менше, ніж десять років тому (1 502 всіх жителів), з яких 1 172 (78,0%) - мадяри39. Угорщина. В складі Угорщини (від колишнього комітату Унг) залишилася територія 13 км. Кв. Велико-капушанського округу всього із двома селами, одним з яких є Загонь, де проживало 1 231 чол. В той же час від комітату Саболч до Підкарпатської Русі ЧСР відійшла територія в 69 км. Кв. З трьома селами: Есень - 2 013 чол., з яких 1 947 мадярів, Салівка - 791 (веі мадяри) і Тісоаґтелек - 675 чол., з яких лише четверо були не мадярами. За переписом 1910 р. В цих селах разом мешкали 3 479 жителів, з яких 3 409 були мадярами (97,98%)40. Від колишнього Березького комітату, що займав площу територією 3 786 км. Кв. Більша частина (3 327 км. Кв.) Відійшла до ЧСР. В складі Угорщини залишилося лише 459 км. Кв. (пізніше 436 км. Кв.) Округу Чонка-Берег. Румунія. Від найменшого колись в історії Святостефанської корони комітату Угоч (1 213 км. Кв.) Залишилося в складі хортистської Угорщини лише 0,1 км. Кв. Території (бл. 10 га), тоді як 60% комітату відійшло до ЧСР, а 39,09% - до Румунії. В складі останньої також опинилися міста Сатмарнеметі (сучасне Сату Mape), Нодькароль, Нодьбаньо і Фелшибаньо комітату Сатмар з усіма навколишніми селами загальною площею 6 289 км. Кв. До складу ЧСР (1921 р.) Ввійшло село Велика Паладь колишнього комітату Угоч, в якому на території 32,4 км. Кв. (1910 р.) Проживало 1 525 жителів. Окремо слід згадати, що після Першої світової війни в складі Румунії опинилися 11 греко-католицьких парафій Мараморошського комітату, котрі, правда, інституційно й надалі підпорядковувалися Мукачівському єпископові. Станом на 1915 р. Тут проживали 22 336 греко-католиків, з яких 16 956 усвідомлювали себе русинами, 4 756 двомовними мадярорусинами і 654 мадярами. У 1930-х роках всі 11 громад стали частиною новоутвореної Мараморошської румунської греко-католицької єпархії41. Загалом із 9 716 км. Кв. Колишнього Мараморошського комітату до Румунії відійшла територія площею 3 417 км. Кв.42 38Magyarország Közigazgatási Atlasza 1914. A Magyar Szent Korona országai. - Baja-Pécs, 2000. - Old. 125, 139, 161. 39Botlik József. Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. - I. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918 - 1945. - Nyíregyháza, 2005. - Old. 139. 40 Magyarország Közigazgatási Atlasza 1914. A Magyar Szent Korona országai. - Baja-Pécs, 2000. - Old. 74-75, 77, 107, 114, 154, 161, 168; Botlik József. Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. -1. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918 - 1945. - Nyíregyháza, 2005. - Old. 144. 41Bendasz István, Kői István. A Munkácsi Görögkatolikus Egyházmegye lelkészségeinek 1792. évi katalógusa. - Nyíregyh§za, 1994. - Old. 21-224; Botlik József. Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. - I. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918 - 1945. - Nyíregyháza, 2005. - Old. 218. 42Magyarország Közigazgatási Atlasza 1914. A Magyar Szent Korona országai. - Baja-Pécs, 2000. - Old. 68, 72, 75, 77; Botlik József. Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. - I. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918 - 1945. - Nyíregyháza, 2005. - Old. 144; Botlik J. Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkeleti-Felvidék és Kárpátalja XIX - XX. századi gazdaság- és társadalomtörténetéhez. - Budapest, 2000. - Old. 49. *Серед сучасних авторів, чиї наукові публікації заслуговують довіри критиків, дет. про Підкарпатську Русь 1919 - 1939 рр. див.: Шандор Вікентій. Спомини. - Том І. Карпатська Україна 1938 - 1939. - Ужгород: МПП Ґражда, 1995. - 388 с.: іл.; Маґочій Павло Роберт. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848 - 1948)/ Авторизов. пер. з англ. - Ужгород: Поличка «Карпатського краю», 1994. - С. 51 - 148; Пупі каш А. И. Судьбы Закарпатского региона между двумя мировыми войнами// Регионы и границы Украины в исторической ретроспективе/ Отв. ред. Л. Е. Горизонтов. - М.: Институт славяноведения РАН, 2005. - С. 238 - 274; Пушкаш Андрей. Цивилизация или варварство: Закарпатье 1918-1945/Андрей Пушкаш; Институт славяноведения РАН. - М.: Издательство «Европа», 2006. - С. 65 - 288. 58
