Virag, Paula (szerk.): Satu Mare. Studii şi comunicări. Seria istorie-etnografie-artă 27/2. (2011)
A. Istorie-cultură-artă
Національна ідентичність греко-католиків Мукачівської єпархії в переписах 1880-1941 рокі В межах колективно уявної спільноти - Підкарпатська Русь* Згідно адміністративної реформи (29 лютого 1920 р.) Підкарпатська Русь складалася з трьох округів, центрами яких були відповідно Ужгород, Мукачево і Севлюш. Спочатку три округи поділялися на 18, а від 1927 р. - на 12 районів. Із колишніх чотирьох комітатів Угорської Русі загальною площею 17 945 км. Кв. В Чехословаччині, як було сказано вище, опинилося 70,7%, тобто 12 694 км. Кв. За першим чехословацьким переписом, проведеного 15 лютого 1921 р., на Підкарпатській Русі проживало 604 745 жителів, з яких 372 884 (62,17%) становили русини, частка яких зросла порівняно з 1910 р. (56,16%) не так через стрімке зростання етнічної самосвідомості за роки війни та зміни свого підданства і громадянства з імперського на національно-республіканське, а скоріш за все через зменшення частки мадярів, чисельність яких від 1910 до 1921 р. Впала з 21,96 % до 17,03%, налічуючи, таким чином, 102 144 чол. Третю за впливовістю етнічну групу на Підкарпатській Русі, згідно перепису 1921 р., займали євреї, яких нараховувалося 80 059 (13,35%) чол. Порівняно з переписом 1910 р., за неповних три роки перебування краю в складі Чехословаччини, чисельність «чехословаків» зросла з 1,29% (тоді це були переважно етнічні словаки) до 3,29%, нараховуючи разом 19 737 осіб, суттєво витіснивши на маргінеси такі традиційні етнічні спільноти як румунів - 13 610 (2,27%) та німців - 10 460 (1,74%). Незважаючи на те, що від 1910 до 1921 р. Частка мадярів на Підкарпатській Русі впала майже на 5% (від 1918 до 1924 р. До Угорщини виїхало із Підкарпатської Русі бл. 18 тис. Угорців, а зі Словаччини - 88 тис.)43, їхня присутність все ж залишалася відчутною особливо в містах і містечках, де політика мадярського ексклюзивізму після 1867 р. Виявилася найбільш успішною. Так, в Ужгороді станом на 1921 р. З 20 601 жителів понад третина (38,89%) вважала себе мадярами, у Мукачеві з 20 865 мешканців майже чверть населення (24,15%) складали мадяри, а в Берегові з 13 864 осіб мадяри складали майже абсолютну більшість населення - 62,15%. В інших містечках Підкарпаття частка мадярів 1921 р. Так само була досить високою - від 93,20% в Косині, 25,23% в Севлюші, 11,16% у Тячеві, 8,31% у Рахові, 7,74% у Росвигові, 7,46% у Середньому до 6,87% у майбутньому «українському п’ємонті» на Підкарпатській Русі - Хусті44 **. Після входження краю до складу Чехословацької республіки особливо швидкими темпами зростала чисельність «чехословаків», які посіли державні місця в губернській та окружній адміністраціях. Якщо за переписом 1921 р. З 19 775 „чехословаків” 9 477 були чехами і 10 298 словаками (у 1910 р. Налічувалося всього 234 чехів і 7 728 словаків), то за переписом 1930 р. „чехословаків” було уже 33 961, з яких, навпаки, чехів 20 719, а словаків 13 24245. Серед міст найбільш заселеним «мегаполісом» на Підкарпатській Русі за переписом 1921 р. Був не Ужгород з його 20 601 мешканцями, а все ще Мукачево, в якому на 264 жителів проживало більше. Правда етнічне обличчя колишньої «метрополії русинів» за п’ятдесят років австро-угорського дуалізму суттєво змінилося. Так, із загальної чисельності міщан 8 394 були жидами, 4 936 русинами, 4 864 мадярами, 1 493 „чехословаками”, 720 «чужими» і 512 «іншими». За віросповіданням мешканці міста ідентифікували себе з 43Botlik J. Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkeleti-Felvidék és Kárpátalja XIX-XX. századi gazdaság- és társadalomtörténetéhez. - Budapest, 2000. - Old. 202. 44 Král Jiri. Podkarpatská Rus. - Praga, 1924. - S. 10, 51, 56-60, 98, 103; Statisticky Lexicon obci v Podkarpatské Rusi. - Praga, 1928. - S. 45; Botlik J. Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkeleti-Felvidék és Kárpátalja XIX - XX. századi gazdaság- és társadalomtörténetéhez. - Budapest, 2000. - Old. 151 - 152. **Згідно угорських архівних даних та підрахунків статистика Дюли Попелі (Gyula Popély), на Підкарпатській Русі 1921 р. мешкало 604 593 жителів, з яких 372 500 були русинами, 103 690 мадярами, 79 715 євреїв, 19 775 „чехословаками”, 10 810 румунами, 10 326 німцями. Тоді ж на Підкарпатті налічувалося 6862 солдатів і офіцерів Чехословацької армії. Небезстороння угорська статистика в Мукачеві нарахувала 38%, а у Виноградові 33% угорців: Popély Gyula. Népfogyatkózás (A Csehszlovákiát magyarság a népszámlálások tükrében, 1918 - 1945). - Budapest, 1991. - Old. 60; Botlik J. Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkeleti-Felvidék és Kárpátalja XIX - XX. századi gazdaság- és társadalomtörténetéhez. - Budapest, 2000. - Old. 151. 45Botlik J. Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkeleti-Felvidék és Kárpátalja XIX-XX. századi gazdaság- és társadalomtörténetéhez. - Budapest, 2000. - Old. 200; Botlik József. Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. I. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918-1945. - Nyíregyháza, 2005. - Old. 152, 239. 59
