Virag, Paula (szerk.): Satu Mare. Studii şi comunicări. Seria istorie-etnografie-artă 27/2. (2011)
A. Istorie-cultură-artă
Національна ідентичність греко-католиків Мукачівської єпархії в переписах 1880-1941 рокі 14,4% реформатами і 14,1% римськими-католиками18. Як бачимо, у Нодьсивлиші так само, як і в усіх інших вище наведених містах греко-католицьку більшість становили угорці, а не русини. Більш-менш чисельними містечка в комітаті Угоч були: Турулунг, в якому проживало 3 792 мешканців, з яких 3 774 мадярів; Вілок (сьогодні Tiszaújlak), де мешкали З 470 жителів, з яких 3 411 мадярів та Королево, в якому проживало 3 167 чол., з яких 2 224 (70,22%) мадярів і лише 932 (29,42%) русинів. В окремих селах проживало по декілька тисяч населення. Так, наприклад, у селі Холмеу (нині на території Румунії) мешкали 3 455, з яких, правда, 3 371 (97,56%) були мадярами, а в селі Великі Тарни (нині теж на території Румунії) з 1 931 жителя 881 були мадярами (45,6%), 555 румунами (28,7%) і 475 русинами (24,6%)19. Комітат Мараморош* Окремо від попередніх трьох комітатів до першої половини XVIII ст. Розвивалася політична і церковна історія комітату Мараморош, який був підпорядкований юрисдикції Мукачівського уніатського єпископа лише 1723 р., хоч схизматичні рухи тут мали місце аж до появи перших греко-східних (православних) громад. Наприкінці XIX ст. Із 160-ти населених пунктів Мараморошського комітату 97 були русинськими, 46 румунськими, 12 мадярськими і 5 німецькими20. Згідно перепису 1880 р. В комітаті Мараморош проживало 137 666 чол., з яких греко-католиками вважали себе 106 992, юдеями 16 635, римськимикатоликами 9 477, реформатами 4401 вірників21. Мараморош був найбільшим комітатом, в якому більшість греко-католиків становили русини. Іншими словами кажучи, саме ортодоксальний Мараморош теоретично мав шанси створити підґрунтя для грекокатолицької русинської етноконфесійної ідентичності, якби на початку XX ст. Тут (спочатку в Ізі) не зародився антиуніатський рух за перехід у «православ’я». На початку XX ст. Мараморош був п’ятим найбільшим комітатом в Угорщині загальною площею 9 716 км. Кв., поступаючись лише Пешту (12 973 км. Кв.), Крашшо- Сьорені (11 075 км. Кв.), Біхар (10 658 км. Кв.) І Торонтал (10 016 км. Кв.). Але з іншого погляду Мараморош був другим серед інших найменш заселених комітатів в Угорщині з густотою населення всього лише 35,0 чол. На км. Кв., випередивши лише найменш заселений комітат Чік (Csik), в якому на один км. Кв. Проживала 29,1 людина22. * Правда за іншими, більш надійними, як на нашу думку, підрахунками 1910 р. в комітаті Угоч загальна чисельність населення становила 68 340 чол., з яких 44120 були грецького обряду католиками, 10 505 реформатами, 9 191 юдеями, 4 385 латинського обряду католиками, 93 євангелістами і 41 греко-східними (православними): Kárpátalja településeinek vallási adatai (1880 - 1941)/ Szerkesztette: dr. Kepecs József; Összeállította: Czibulko Zoltán; Főmunkatárs: dr. Dányi Dezső; Témavezető: dr. Kiinger András. - Budapest: Központi statisztikai hivatal, 2000. - Old. 25. l8Magyarország Közigazgatási Atlasza 1914. A Magyar Szent Korona országai. - Baja-Pécs, 2000. - Old. 77, 114, 140; Botlik József. Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. -1. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918-1945.- Nyíregyháza, 2005. - Old. 51, 88; Botlik J. Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkeleti-Felvidék és Kárpátalja XIX- XX. századi gazdaság- és társadalomtörténetéhez. - Budapest, 2000. - Old. 143. 19Magyarország Közigazgatási Atlasza 1914. A Magyar Szent Korona országai. - Baja-Pécs, 2000. - Old. 122, 140, 161, 163; Botlik József. Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. I. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918 - 1945. - Nyíregyháza, 2005. - Old. 51 - 52, 119; Botlik J. Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkeleti-Felvidék és Kárpátalja XIX - XX. századi gazdaság- és társadalomtörténetéhez. - Budapest, 2000. - Old. 68, 142. *Про середньовічну та ранньомодерну історію заселення й розвитку комітату Мараморош дет. див.: Гаджега Василій. Додатки к історій Русинов и руських церквей в Мараморошъ. Студіь исторично-архивнъ// Науковый зборник Товариства «Просвъта» в Ужгородъ за рокъ 1922/ Видає литературно-науковый одцъл/ Под ред. Августина Волошина, Др. Василія Гаджеги, Др. Ивана Панькевича и др. Володимира Бирчака. - Рочник I. - Ужгород: Книгопечатня акційного товариства «Уніо», 1922. - С. 112 - 176. 20Balogh Pál. A népfajok Magyarországon. - Budapest, 1902. - Old. 611 - 612, 615. 2lKárpátalja településeinek vallási adatai (1880 - 1941)/ Szerkesztette: dr. Kepecs József; Összeállította: Czibulko Zoltán; Főmunkatárs: dr. Dányi Dezső; Témavezető: dr. Kiinger András. - Budapest: Központi statisztikai hivatal, 2000. - Old. 24. 22Magyarország Közigazgatási Atlasza 1914. A Magyar Szent Korona országai. - Baja-Pécs, 2000. - Old. 68 - 69, 72 - 74, 76; Botlik József. Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. -1. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918 - 1945. - Nyíregyháza, 2005. - Old. 55. **Правда за іншими статистичними підрахунками комітат Мараморош у 1910 р. налічував 215 577 жителів, з яких більше половини (161 717) були грецького обряду католиками, 33 410 юдеями, 14 087 латиського обряду католиками, 6 057 реформатами, 171 євангелістами, 128 греко-східними (православними): Kárpátalja településeinek vallási adatai (1880 - 1941)/ Szerkesztette: dr. Kepecs József; Összeállította: Czibulko Zoltán; 53
