Virag, Paula (szerk.): Satu Mare. Studii şi comunicări. Seria istorie-etnografie-artă 27/2. (2011)

A. Istorie-cultură-artă

Національна ідентичність греко-католиків Мукачівської єпархії в переписах 1880-1941 рокі етнічною ідентифікацією 13 590 (80,3%) вважали себе мадярами, 1 219 (7,2%) словаками, 1 151 (6,8%) німцями, 641 (3,8%) русинами (!) І 1,6% чехами і поляками разом. За віросповіданням мешканці Унгвара усвідомлювалися: 32,4% римськими-католиками, 31,4% юдеями, 26,4% греко-католиками і 8,1% реформатами9. Отже, в третьому за площею (після Мукачева і Берегова) і другому за чисельністю (після Мукачева) місті компактного проживання етноконфесійної спільноти русинів-греко-католиків, останні якраз і не впливали на формування ні еклезіальної, ні етнічної самоідентифікації. У містечках цілого Ужанського комітату проживало всього: у Великому Березному - 2 822, Перечині - 2 534, Середньому - 1 867, Великих Капушанах - 1 714, Собранцях - 1 216 жителів. Той факт, що містечка важко було назвати продуктом успішної імперсько­­королівської модернізації видно вже бодай із того, що деякі села, які не мали статусу oppidum, були більш заселеними. Яскравим прикладом може служити село Люта (Havasköz) на Березнянщині, в якому 1910 р. Мешкали 2 936 осіб10 11, будучи, таким чином, другим після Ужгорода за чисельністю населеним пунктом на Ужанщині. Комітат Берег* За підрахунками Пал Балога наприкінці XIX ст. Із 247-ми населених пунктів комітату Берег русини проживали в 162, мадяри 71, німці 12 і словаки у 2-х. Березький комітат мав дев’ять густозаселених римсько-католицьких плебаній, з яких лише три були угорськомовними, тоді як інші шість - німецькі. Інституційно всі вони були підпорядковані Сатмарському єпископові латинського обряду. Натомість 80 греко-католицьких парафій були розкидані аж у 166-ти слабо заселених поселеннях, більша половина з яких у церковному адмініструванні мали лише статус філій. Проте всі вони без винятку підпорядковувалися Мукачівському греко-католицькому єпископові. Серед них були і чотири угорські греко-католицькі парафії - Балажер, Яноші, Чома і Пасіка. Крім того, в Березькому комітаті налічувалося 66 угорських реформатських парафій11. Всього в комітаті Берег 1880 р. Проживало 134 954 чол., з яких за віросповіданням ідентифікували себе 75 179 як греко-католики, 28 675 реформати (кальвіністи), 19 194 юдеї, 11 235 римські-католики12. Згідно перепису 1910 р. Площа комітату охоплювала 3 786 км. Кв., а густота населення становила 56,1 чол. На км. Кв. Всіх населених пунктів у комітаті налічувалося 246. Чисельність населення складала 206 403 жителів, з яких 48,1% русинів, 42,6% мадярів і 8,5% німців. За віросповіданням: 54,0% греко-католиків, 26,6% реформатів, 10,7% юдеїв і 8,1% римо-католиків*. Як видно у Березькому комітаті еклезіальна та етнічна тотожність греко-католиків і русинів майже співпадали (лише майже 6% східних католиків не відносили себе до русинів), що по особливому вплинуло на формування національної ідентичності цієї частини краю у наступні два десятиліття чехословацької «демократії». Столичне місто Мукачево, найбільше з усіх комітатських столиць Угорської Русі, мало 61 км. Кв. Території з населенням 17 275 жителів. Втім за етнічною ідентифікацією 73,4% вважали себе мадярами, 17,8% німцями і лише 8,1% русинами. За віросповіданням, мешканці колишньої «метрополії русинів», як назвав Мукачево на початку XIX ст. Відомий філософ о. Василь Довгович, ідентифікувалися на 44,4% як юдеї, 23,6% греко-католики, 20,4% римські-католики, 10,3% реформати і 1,1% євангелісти. Не важко здогадатися, що 9 Magyarország Közigazgatási Atlasza 1914. A Magyar Szent Korona országai, Baja-Pécs, 2000. - Old. 77; Botlik J., Dupka G., Magyarlakta települések ez redévre Kárpátalján, Ungvár-Budapest, 1993. - Old. 228. 10 Magyarország Közigazgatási Atlasza 1914. A Magyar Szent Korona országai, Baja-Pécs, 2000. - Old. 115, 137, 138, 146, 148, 157, 158. *Про середньовічну та ранньомодерну історію заселення й розвитку комітату Берег дет. див.: Lehoczky Tivadar. Beregvármegye Monographiája. - II. Kötet. - Ungvárrott: Nyomtatott pollcsek Miksa könyvnyomdájában, 1881. - Old. 508. 11 Balogh Pál, A népfajok Magyarországon, Budapest, 1902. - Old. 593 - 605. 12 Kárpátalja településeinek vallási adatai (1880 - 1941)1 Szerkesztette: Dr. Kepecs József; Összeállította: Czibulko Zoltán; Főmunkatárs: Dr. Dányi Dezső; Témavezető: Dr. Kiinger András, Budapest: Központi statisztikai hivatal, 2000. - Old. 24. ^Згідно інших статистичних підрахунків, на наш погляд більш об’єктивних, населення Березького комітату 1910 р. становило 209 706 осіб, з яких 115 913 грецького обряду католиків, 41 358 реформатів, 31 540 юдеїв, 19 525 латинського обряду католиків, 971 євангелістів, 333 греко-східних (православних): Kárpátalja településeinek vallási adatai (1880 - 1941)1 Szerkesztette: Dr. Kepecs József; Összeállította: Czibulko Zoltán; Főmunkatárs: Dr. Dányi Dezső; Témavezető: Dr. Kiinger András, Budapest: Központi statisztikai hivatal, 2000. - Old. 25. 51

Next

/
Oldalképek
Tartalom