Kinces, Diana: Tăşnad. Chid cultural. Istoric (Satu Mare, 2015)

Turism

кількість жителів. У 1742 році, тут проживали 201 сім'я, з яких 35 дворянських сімей.

У 1779 році маєтком Тишнад заволодів карейський граф Антал Каройї. Скоро містечко перетворилося в один з центрів колонізації швабів, які приїхали сюди із сусідніх сіл. Сім'ї швабів, а потім євреїв, які встановлені в місті стимулювали економічне життя Тишнада, особливо в галузі ремесел та торгівлі. Містечко стало важливим центром гільдій ремісників, які вже мали свою традицію в цих краях. Багато з найбільш важливих гільдій в Тишнаді: гончарів, дубильників, шевців, шкіряників, ремінників, отримали значні привілеїв 1837 році.

За даними перепису населення 1850 року у Тишнаді проживало 3077 жителів, розподілених з етнічної точки зору на 321 румун, 2326 угорців, 285 євреїв та 45 циганів, а з релігійної точки зору на 338 греко-католиків, 1017 римських католиків, 1340 реформатів, 2 євангелісти та 285 ізраїльтян. У 1857 році в Тишнаді існувало 627 будинків із загальною кількістю 3014 жителів, із яких 1328 були реформатами, 1132 романи-католиками, 285 ізраїльтянами, 257 греко-католиками і 2 православними. У місті проживали чотири священики, 40 посадових осіб, 4 адвокати, 11

відповідальних за охорону здоров'я, 153 землевласники та 269 промисловців. Заданими перепису населення 1900 року у Тишнаді проживали 4274 жителі, що проживають в 731 будинках, велика більшість яких побудовані з саману, землі та дерева і дуже мало з каменю чи цегли, покриті соломою або очеретом, дранкою і дуже небагато черепицею.

Важливою подією в історії міста було створення банку Вултурул (Орел), третій румунський банк в повіті, створений в 1908 році, після зусиль які поклали кілька священиків, адвокатів, вчителів і простих селян з Тишнада та сусідніх сіл, з митою надання фінансової допомоги підприємливим власникам і, таким чином, стимулювати економічне життя місцевості. Діяльність банку мала переважно аграрний характер, особливо допомагаючи сільське життя, де інвестиції були скромні, але також залучався на підтримку культурних заходів Астри. Діяльність банку тривала до 1947 року, під керівництвом директора Василя Пінтя. Центральну роль у цій ініціативі мав адвокат д-р. Коріолан Штер, член новоствореного банку та один з провідних діячі в економічного, політичного та культурного життя Тишнаду в той період. Він був головою Тишнадського відділу Астри та брав активну участь у просвіщенні населення в регіоні, граючи важливу роль у подіях, які остаточно відзначились на перших десятиліттях XX століття. В Румунській Національній Раді в Тишнаді був уповноваженим представником Виборчого кола м. Тишнад під час Великих Національних Зборів в Алба-Юлії (1 грудня 1918 року), де став членом Великої Румунської Національної Ради. На виборах у листопаді 1919 року був одноголосно обраний сенатором кола Тишнада.

У наступний період інтеграції Трансільванії в Румунію, Тишнад продовжує зберігати статус центру окруїу. Період між двома світовими війнами характеризується повільним але неухильним економічним розвитком. У 1931 році про Тишнад згадується як незалежне селище міського типу, до