Ciubotă, Viorel (szerk.): Patrimoniu multietnic (Satu Mare, 2009)

з каменю у XV столітті, є однією з найважливіших і найдавніших церковних пам’яток на території колишнього графства Угоча. Сьогоднішня вежа-дзвіниця з дерева була побудована у 1977 році після того, як стара вежа, датована з 1795 роком, була знищена блискавкою.

Українці-русини Угочанської жупи славилися не тільки у деревообробному мистецтві, але і в мистецтві ткацтва та вишивки. Українська вишивка бере свій початок ще з давніх часів, будучи одним із найдавніших видів декоративно-прикладного мистецтва слов'ян. Це мистецтво передавалося з покоління в покоління, кожна церква була прикрашена вишитими рушниками.

Вишивки з Угочі не тільки зберігають специфічні елементи, але, в той же час, збагачені декоративними елементами інших етнічних груп, таких як румуни, угорці. Кожна традиційна селянська хата українців була народним музеєм, де автентичність зберігалася і передавалася протягом століть. Внутрішнє оздоблення хати було виключно завданням жінок, які вкладали свої навички і почуття краси у всіх тканинах хати.

Grindă cu oluri de nănaş. Expoziţia de bază a Muzeului Judeţean Satu Mare

Жердина, де розміщиний глечик весільних батьків, Основна виставка Повітового музею Сату Mape Gerendára akasztott vizeskorsók. Szatmár Megyei Múzeum alapkiállítása

Girder with godfather pots. Main exhibition of Satu Mare County Museum

Декоративні тканини оздоблювали стіни хати та покривали різні частини меблів.

Вишивки були створені в різних мотивах. Були і космічні мотиви, і дерево життя, птахи, наділені магічною силою, вісники з потойбічного світу, але, в той же час були і

53