Ciubotă, Viorel (szerk.): Patrimoniu multietnic (Satu Mare, 2009)

символи, які приносять багатство та удачу газді у господарстві, де обирали собі гніздо, мотиви з символічним значенням, які виражають духовну сутність цілого народу.

Існував справжній культ використання рушників у різних звичаях: вони використовувалися у весільній церемонії разом з колачем для зустрічі молодих при виході з церкви. Рушником повивали дитину при хрещенні і ним були пов'язані куми. У середині традиційної хати тканини, якими користувалися у повсякденному житті, також були предметами мистецтва, вони складали

Ştergar ucrainean. Colecţia Muzeului Judeţean Satu Mare Український рушник, Колекція Повітового музею Сату Mape

Ukrán kendő. Szatmár Megyei Múzeum gyűjteménye Ukrainian towel. Collection of Satu Mare County Museum

54

декоративний ансамбль з високою естетичною цінністю, в повній гармонії з декоративними елементами архітектури та традиційними предметами меблів.

Традиційна народна культура та звичаї складають важливий етап у житті українців Угочі. їх робота протягом року, стосунки з людьми та з міфологічними втіленнями перепліталися зі звичаями. У фольклорі деякі з них збереглися до цих пір у просторих формах розгортання, в яких поєднувалися стародавні обряди з церемоніальними діями. Для українців-русинів Угочі, як і для закарпатців, сім'я грала значну роль у формуванні характеру та менталітету. Домінуючу роль мала жінка. Це відображається в звичаях та обрядах латкання на весіллі, зустрічі молодої в хаті, голосіння, обмивання мертвих, гадання на Святого Андрія. На Благовіщення жінки до сходу сонця купалися в річці, щоб бути красивими і вийти заміж. На Іван-день вмивалися ранковою росою, щоб бути красивими, а на Святого Івана Хрестителя використовували магію для майбутнього врожаю або любовну магію для одруження. Наявність жіночого елементу в українській