Ciubotă, Viorel (szerk.): Turulung. Micromonografie (Satu Mare, 2009)

Turulung-Vii - Drăguşeni

Interiorul bisericii romano-catolice din Turulung

Túrterebesi római katolikus templom belseje Interior of the Roman-Catholic church of Turulung

Римо-католицька церква у селі Турулунг Інтер'єр

Розташована на півночі Сатумарської рівнини, обмежена західними вершинами гір Оаш, територія села Турулунг була заселена ще на зорі цивілізації. Перші сліди життя на території села просліджуться ще в епоху кам'яного віку (вищий палеоліт). Кам'яні знаряддя та відходи після обточування каменів були виявлені в виноградниках Малого Горба (Дялу Мік). Будучи ізольованою вершиною з хорошою видимістю над оточуючими землями, це місце ідеально підходило для контролю за великими стадами тварин під час сезонної міграції.

Починаючи з епохи неоліту та переходу до продуктивної економіки за рахунок вирощування рослин та розведення тварин, ми повинні розповісти про нове поселення на території села. Воно було виявлене під час археологічних розкопок, проведених у 1975 році на городі сім’ї Елеш із села Турулунг Вій. Внаслідок археологічних досліджень було виявлено велику кількість кераміки, характерної для цієї епохи та численні шліфовані кам'яні сокири, деякі з яких мали отвори. Дві кам'яні сокири були знайдені і на території села Турулунг, але немає визначеної датиБ пов'язані вони з археологічногю сторінкою з Турулунг Вій, чи належать до іншого поселення епохи неоліту. На території села Турулунг Вій, неподалік від берега річки Тур, під час археологічних розкопок було виявлено поселення епохи пізньої бронзи. Поселення, яке датується XII-XIV ст. до н.е. належало до культури Сучю де Сус, цивілізації, яка процвітала в той час на території Верхньої Тиси та у північній Трансільванії. У поселенні села Турулунг Вій були знайдені керамічні горщики,

90