Ciubotă, Viorel (szerk.): Turulung. Micromonografie (Satu Mare, 2009)

Turulung-Vii - Drăguşeni

дуже красиво прикрашені спіральними або хвилястими мотивами. У період, який відповідає тому періоду, коли існувало поселення села Турулунг Вій були виявлені дві бронзові сокири з диском та колючкою. Вони являють собою вид зброї, характерний для Трансільванії та рівнини Тиси, території, де їх під час розкопок часто знаходять разом з іншими видами зброї та бронзовими прикрасами. На підставі доказів, які представлені у спеціальних місцях вважається, що групи пєс, які називаються “вклади з бронзи”, представляють офранди, які через відмовлення від них та поховання в землю, були подаровані богам. До цієї групи пєс також належать дві сокири, знайдені у селі Турулунг і у 1899 році передані у колекцію Угорського Національного музею в Будапешті.

Приблизно у 1000 році до н.е. на території села Турулунг з’являється нове поселення, на правій терасі річки Тур, так званій «Рівнина Морі» (Млина). Згідно поширення керамічних матеріалів та фрагментів згорілих стін, воно займало більшу площу, поширюючись впродовж тераси. Фрагменти чорної кераміки - лакованої, з одного боку, і червоної, з іншого, показує, що поселення належало до культури Гава. Ця цивілізація процвітала протягом XI - VIII століть до н.е. на території, яка охоплювала Рівнину Тиси, Банат, Трансільванію, Галичину та Буковину.

На території села відсутні сліди поселень, які можуть бути датовані пізніше. Більш ймовірно, що на протязі І тисячоліття до н.е. район був заселений, про що говорить клад, виявлений

Peisaj din hotarul satului Turulung-Vii Látkép Túrterebes-Szőlőhegy határából Landscape from Turulug-Vii Краєвид окраїни села Турулунг-Вій

91