Miszjuk Mihajlo - Kutassy Ilona: A Kárpátaljai Területi Állami Levéltár Beregszászi Osztályának magyar provenienciájú fondjai és leírási egységei 1918/1919-ig és 1938–1944/1945 között, ukrán nyelven - A Kárpát-medence levéltári forrásai 1. Fond- és állagjegyzékek 2. Budapest, 2014
Вступ
ВСТУП З історичної точки зору важливо, щоб дослідники України та Угорщини могли познайомитися з долею і станом тих угорського походження колекцій документів, які залишилися за межами Тріанонского (1920 р.) кордону і про які не було видано до 2009 року жодного переліку угорською мовою. До цього часу історичні умови не сприяли появі спільного угорсько-українського переліку фондів. Очевидно, що на перше десятиліття 2000-х років появилися для цього сприятливі умови. В зв'язку з цим, приведені нижче, декілька сотень сторінок містять в собі список фондів угорського походження, які зберігаються в Берегівському підрозділі Державного архіву Закарпатської області (далі ДАЗО), створених на Закарпатті латинською, німецькою, русинською, чеською/словацькою та угорською мовами до 1919, а також між 1938 та 1944 роками, більше того дає характеристику колекцій документів окремих описів та фондів. Нижче подаємо коротку і суттєву характеристику збірок документів, утворених на території сучасного Закарпаття до 1945 року, наприклад, колекцій адміністративного, церковного або особистих архівів. Про комітатські архіви до 1920 року. Історія комітатської архівної справи Закарпаття сягає століть. Вже з XVII століття знаходимо відомості про передані в архів документи. Офіційно початком архівної справи на Закарпатті можна вважати систематизацію документів, працюючим в кінці XVIII століття Ференцом Шенбергером, який за відповідну плату вперше систематизував архіви навколишніх комітатів, таким чином і матеріали Ужанськоїжупи. Сталося це, не зважаючи на те, що відповідно до жупних розпоряджень систематизацію документів повинні були здійснювати нотарі-архіваріуси з юридичною освітою. Згідно краевого архіваріуса Міклоша Радвані, який працював у 1920-х роках, головним охоронцем жупних архівів та оригінальних жупних печаток був головний нотар аж до 1790 року, коли, як, наприклад, і в Ужанській жупі, прийняли рішення про призначення посади архіваріуса. Протягом 16 - 18 століть документацію Ужанського жупи зберігали у головного нотаря вдома, в Ужанської жупи, пізніше в єзуїтській гімназії. Після побудови нової споруди жупанату, в 1775 році неминучим стало удосконалення архівної справи, навіть для безперебійного функціонування жупних установ. Професійну систематизацію архівної документації Ужанської жупи започаткували жупні нотарі Мігаль Еврі (1796 - 1801) і Янош Гарасті. У 1809 році архів, розміщений спочатку в трьох приміщеннях першого поверху новозбудованої споруди жупанату, було переміщено на другий поверх. З удосконаленням статуту жупного діловодства було створено перелік виробничих обов'язків для працівників архівів. Архіваріус Янош Горват (1861 - 1876) багато зробив у справі систематизації архівних матеріалів. Наприклад, у зв'язку з браком місця ним започатковано виготовлення стелажів висотою 4 5 метрів. Він був першим працівником архіву, який розпочав написання монографії Ужанської жупи, але його спроба після видання кількох зошитів залишилася незавершеною. У 1890- му році знову організували систематизацію документів, які зберігалися в архіві, і створили до них списки, які полегшували їх знаходження. Найбільшою проблемою архівної справи доби політичних перетворень, які розпочалися у 1918 році, був брак місця, але незаперечним є те, що, не зважаючи на обставини, в цей час документи були у досить задовільному стані. Збору і обслуговуванню документів міста Ужгорода перешкоджало те, що до 1807 року у міської влади не було резиденції. Матеріали архіву міста зберігалися у міському суді. Не дивлячись на це, ужгородський архів було організовано досить рано. У період організації і систематизації 1807 року уже прослідковувалися значні відсутності, особливо в питаннях привілеїв. Із-за відсутності відповідних правоохоронних документів, місто постійно було вимушене судитися в інтересах захисту своїх 7
