Ciubotă, Viorel et al. (szerk.): Episcopia greco-catalică de Mukacevo documente 2. (Satu Mare, 2012)
L. Marta: Glitter and Splendour int he Nothern Capital of the Dacian sin Mala Kopanya
Mala Kopanya / Мала Копаня знайдених на будь-якому з данайських городищ. Фрагменти золотого торквесу, які збереглися, мають вагу більше 500 г, з чого можна вивести, що він мав початкову вагу в 3-4 кг золота. Лісовий червоний грунт, де були виявлені численні металеві предмети, не дозволив чітко розмежувати поховання. Вважалося, що зброя, прикраси та предмети для упряжі були зібрані з поховального багатгя і покладені разом з кістками небіжчика. Кальциновані кістки були знищені з часом кислим грунтом. Подібну інтерпретацію можна зробити і щодо шести урн, в яких трималися кальциновані кістки. Сюрприз з’явився разом з аналізом цих кісток, коли виявилося, що вони тваринного походження. Ці результати змушують робити іншу інтерпретацію щодо території зі знахідками зброї та прикрас. Вона могла б бути “святилищем”, де металеві предмети залишилися після спалювання жертви для богів. Такі священні місця відомі у деяких індоєвропейських народів і окремі знахідки можуть бути наявні в дакійськову середовищі. Найбільша красномовна аналогія є так званий Зеплінський могильник, розташований поруч з найближчим городищем (давою) Мала Копаня. GLITTER AND SPLENDOUR IN THE NORTHERN CAPITAL OF THE DACIANS IN MALA KOPANYA One of the most impressive Dacian fortresses is located in the Western Carpathians, near the village of Mala Kopanya, only 15 km from the border village of Tarna Mare. Most of its surface has already been investigated, and the research done revealed a settlement that was an important centre of the Dacian civilization, a fortress ancient authors refer to. Much of what we know about the Dacian fortress on the bank of the Tisa River is due to Vjaceslav Kotigorosko, Professor at the University of Uzhgorod. He has been conducting archaeological excavations for over 35 years, every summer, and has uncovered new information about the lives of people from the Upper Tisa region in the last century of the pagan period, and in the early Christian era. The settlement covers an area of ca. 3.5 ha, on a steeply sloping hill on the right bank of the Tisa River, in a narrow gorge that opens towards the plains, where the river runs between the last peaks of the Carpathians. The defence system of the fortress is very complex, worthy of a great political, commercial and religious centre set on the northern borders of Dacia. The hill has steep slopes on three sides slopes originally up to 80 meters high, that were surrounded by a huge wall made of integral wooden beams filled with earth and stones. In its best preserved sections it reaches today a height of 2.5 m and a width of 12 m. In the north, where the slope is gentler a deep ditch was dug and three earthen defence walls were arranged concentrically, fitted with walls crafted from tree trunks. The layer of anthropogenic depositions inside the fortification that in some places exceeds two meters show intense inhabitance. Along with many ordinary buildings that functioned as dwellings and household annexes, there are a few others that display unusualfeatures. Four of them, of especially large size (between 70 and 175 m2), have each a side apse. These constructions are considered rituals buildings as they have the same plan as the sanctuaries from the terraces of Sarmizegetusa Regia or other Dacian fortresses. Hearths were found in several buildings surrounded by crucibles, ingots and slag. Finds of
