Horvat, Irina Liuba: Icoane din colecţia Muzeului Judeţean Satu Mare (Satu Mare, 2014)
Vsztup
становище. Те, що він зробив у перші 20 днів травня 1761 року (єпископальні поїздки) це було досить незаконно, але він був надзвичайно благотворним щодо врятування релігійного об'єднання. Імператорський диплом, який зберігається у двох версіях, латинською та румунською, датує 8 червнем 1761 року (док. 114 ). Враховуючи те, що лист відправлений з Відня прибув до Марія-Повча, через близько 16 днів, це означає, що в кінці червня 1761 року Ольшавський мав потрібний офіційний акт щоб розпочати візитацію84. Канонічна візитація парафій комітату Сату-Маре єпископа Ольшавського почалася 23 серпня 1761 року85 та тримала до 14 вересня 1761 року, з наступним маршрутом: Чумешть, Саніслиу, Ресігя, Андрід, Діндешть, Іріна, Портіца, Везендіу (24 серпня 1761 року), Тірям, Генчі, Синміклиуш, Істриу, Пішкарь, Теребешть, Мидирас, Титирешть, Ліпиу (де його чекали і представники Джіунджі, Чегя, Супуру-де-Жос, Супуру-де-Сус, Хурез, Ракова, Стина, Болда, Соконзел, Соконд, Куца, Шандра, Гіріша, Ходіша, Медіша, Солдуба, Хомороду-де-Сус, Хомороду-де-Міжпок, Хомороду-де-Жос, Кілія, Миріуш, Моара Борші, ( 31 серпня 1761 року), Помь (представники з Валя-Вінулуй, Рошіорь, Борлешть), Ардусат (представники з Фиркаша, Сирбь, Тимая, Бузешть, Бікиу, Сикилишень, Ачуа, Арієшу-де- Кипіє), Мочіра (представники з Речя, Сату-ноу-де-Сус, Сату-ноу-де-Жос, Кекіш, Грошь), Сату-ноу-де-Сус (представники з Думбривіца, Рус, Бонтиень, Кирпініш, Шурдешть, Околіш, Динешть, Шішешть, Унгураш, Тиуці-де-Сус, Фіріза, Фернезіу), королівське місто Бая-Маре86 (представники з Фернезіу, Кіузбая, Бая-Спріє), Чікирлиу (представники з Биїца, Тиуці- Мигереуш, Бушаг, Мерішор, Биргиу, Ілба), Сеіні, Апа (представники з Сомешень, Потиу, Бибишешть), Медієшу-Ауріт (представники з Цара Оашулуй, Йожиб, Лівада), Сату-Маре (представники з Киришеу, Кулчу-Маре, Апатеу, Рушень, Одореу, Ботіз, Пелешу-Маре, Янк (Угорщина), Петя, Ветіш), Доба (делегація з Ситмирел, Богіш, Мофтіну-Мік, Доминешть ), місто Карей, де його зустріли місцеві румуни та русини87. Взагалі, подібна подія проводилася наступним чином: єпископа очікували жителі села, потім в процесії, з іконами, корогвами і т.д. супроводжували його до сільської церкви, де читали указ Марії Терезії від 8 червня 1761 року. Єпископ виголошував промову, взагалі на основі циркуляра адресованого мешканцям Сату-Маре88. Потім присутні клялися у вірності єпископові Ольшавському та у тому що залишаться в об'єднанні з Церквою Риму. Можна побачити, що поселення на півдні комітату, де сталися найбільші заворушення проти об'єднання, єпископ відвідував кожне із них, він, таким чином, запевнився у вірі і підкоренні жителів. Проте не всі жителі відреагували на ласку єпископа. У Діндешть зазначається, що осталися 2-3 не покинули доктрину Софронія. У Везендіу деякі мешканці не чекали єпископа, в Медерас, Титирешть, Сеіні не дочекалися до процесії, стверджуючи, що це був робочий день89. Ми знаємо точно, що 14 вересня єпископ знаходився у Карей, де отримав лист, відправлений ЗО серпня 1761 року графом Анталом Каройї з Пешта90. Одним з найбільш очевидних наслідків подій 1760-1761 років, безсумнівно, була поява багатьох вакантних парафій, особливо в комітаті Сату-Маре. У списку про збір кафедрального цензу 1762 року вказується про виникнення великої кількості вакантних парафій: в окрузі Сату-Маре (Нороєнь, Бибишешть, Потиу, Сомешень, Атіба (?) Пішкарь, Доба; в окрузі Кодру (Кілія, Хомороду-де-Сус, Солдуба, Медіша, Ходіша, Стина); в окрузі Борлешть (Валя-Вінулуй, Моара Борші, Бузешть, Ачуа, Бирсиу, Мерішор, Арієшу-де-Кипіє, Липушел, Ілба, Месту (?); окрузі Оаш (Прілог, Тріп, Килінешть); окрузі Бая-Маре (Бая-Маре, Кекіш, Шіндрешть, Пезрейфалу (?)91. Що сталося так раптом з таким великим числом 84 Там же, папка 1708. 85 Там же, папка 1711, ф. 20 v. 86 Михайло Ольшавський пише Йоану Браніч 4 вересня 1761 року в Бая-Маре (Nagy Banya ех vizita) cf. Там же, папка 1731, л.З 87 Там же, папка 1711, ф. 20v. 88 Там же, папка 1694, ф. 1-10. Під назвою: "Interogate de Semitis antiquis, quae sit via bona et ambulate in ea: et invemetis refrigerium animabus vestris”. 89 Там же, папка 1711, ф. 17-20v. 90 Там же, папка 1714. 91 Там же, папка 1795, ф. 1-2. Документ є слава, і для трьох населених пунктів, я не зміг знайти відповідного на румунській мові. 20
