Horvat, Irina Liuba: Icoane din colecţia Muzeului Judeţean Satu Mare (Satu Mare, 2014)
Vsztup
Ці кілька цифр допоможуть нам краще зрозуміти становище в комітаті Сату-Маре, який був під незаперечним впливом того, що відбувалося в Трансільванії, так як виразився граф Палфі, канцлер імперії: „таїо exemplo Transylvanorum...”58, або, як він писав 17 квітня 1761 року....in ingrato moliminium per valachos Praesbyteros in Transylvania excitatorum, ac jam in Hunga<ria >m etiam penetrantium”59. Єпископ Михайло Ольшавський дізнався про всі ці великі рухи, які тривали ще від листопада-грудня 1760 року, про що свідчить листування з органами влади комітату Сату- Маре60. Завдяки цим органам влади і особливо графові Анталові Каройї, завзятому католикові, було збережено релігійне об'єднання в комітаті Сату-Маре в 1760-1761 рр. Було прийнято дуже рішучі заходи проти всіх тих, хто підбурювали проти об'єднання: позбавлення волі, втручання збройних сил комітату там, де було необхідно, блокування кордонів збройними силами зі сторони Ардялу, які мали як завдання зупинити від’їзд або прибуття агітаторів і т.д. Є деякі дуже важливі документи, які свідчать про те, що прагнення сатумарських сіл перейти до православ'я було набагато ширшим, ніж те, що було відомо до тепер6 . Перше питання, на яке ми будемо намагатися відповісти за допомогою листування єпископа, це те, яке стосується дати, коли він став єпископом у комітату Сату-Маре? У листі графа Каройї, відправленому 26 квітня 1761 року, архіваріус зазначив, що лист був отриманий 2 травня 1761 року в Мукачеві. Отже 2 травня єпископ ще знаходився у своїй резиденції в Мукачеві, звідки поїхав, за його словами, десь через тиждень після отримання листа від графа Палфі 17 квітня,62 зупинившись по-перше в Марія-Повч, а потім відправився до Карей, де разом з графом Антал Каройї спланували стратегію, якої слід було дотримуватися, щоб зберегти релігійне об'єднання63. 5 травня 1761 року в Карей він видає циркуляр про скликання зборів священиків, дяків та сільських представників до Карей, на 10 травня, в день Святого Апостола Симона Кананіта. Циркуляр містить ще один надпис, можливо, архіварія комітату, який зазначає 15 травня: "Лист Мукачівського єпископа Ольшавського на початку візитації комітату Сату- Маре, відправлений по всьому комітату» і також на зворотній стороні знаходиться наказ графа Антал Каройї відповідно до якого законні представники сіл були обов'язково покликані на збори до Карей, і на ньому була вказана дата 15 травня на румунській версії та 16 травня на слов'янській версії. Можливо, що в ці перші травневі дні, як єпископ, так і граф задумали іншу стратегію щодо зборів віруючих в соборі, відклавши їх по-перше на 21 травня, після чого протягом цього часу єпископ мав остаточно розробити стратегія, за допомогою якої, би торкнувся сердець віруючих, які в березні-квітні 1761 року чітко висловили своє бажання припинити будь-який зв'язок з греко-католицьким єпископом. Дивіться випадок жителів Діндешть, Андрід, Ресігя, Саніслиу, Тірям, Везендіу, Портіца, Іріна64. Ось чому до зборів 21 травня в Карей, єпископ Михайло Ольшавський відвідав 10 сіл, за його словами, щоб поговорити з людьми та підготувати стратегію, за якою мав слідувати. Села, які виразили своє рішуче бажання повернутися до православ'я: Генчі, Тірям, Везендіу, Портіца, іріна, Діндешть, Андрід, Ресігя, Саніслиу та Чумешть65. 58 М. Лучкай, op.cit, 17, стор. 86. 59 Державний архів Закарпатської області, зміст 151, опис 1, папка1687, ф.1. 60 Овідіу Гітта, Народження однієї церкви. Греко-католицька церква в Сатмар в першому столітті її існування (1667-1761), Клуж-Напока, 2001, стор. 302-311. 61 А. Петров. Materiali dlia istorii Ugorokoi Ruşi, І, Санкт-Петербург, 1905, стор. 26-73 (82 документи про рух Софронія, визначеного ,, Valachorum Ruthenorumne tumultus”; ibidem,1906, стор. 59-62; Сілвю Драгомір, Історія релігійного звільнення Румунів з Ардялу в XVIII столітті, том 1-І І, Сібіу , 1920 р (назвав свій розділ XII у Іі. томі : ,, Tumultus Valahorum в Сату-Маре та угорських сторонах”) а недавно Овідіу Гітта, Народження.....стор. 302-351, (,,ЦІ румуни..невдячні...” Рух Софронія в комітаті Сату-Маре) 62 Він отримує лист 25 квітня, як відмічено на конверті. Тому це означає що він виїхав з Мукачева З травня а не 14 травня, як стверджує Петров op.cit. II, стор 68: 63 Державний архів Закарпатської області, зміст 151, опис 1, ф.4. 64 А Петров, op.cit.,11, стор. 32 65 Державний архів Закарпатської області, зміст 151, опис 1, папка 1711, ф. 4. Він називає ці відвідування „excursio Ep<isco> palis” (єпископські поїздки). 17
