Kinces, Diana: Tăşnad. Chid cultural. Istoric (Satu Mare, 2015)
Miszka Biblioteka Tisnad - Gljadacka Zala Unirja - Oszvita
Православна Церква Святих Архангелів МихаТла та Гавриїла З монографії сільської школи ми дізнаємося, що люди з села купили ще до 1848 року дерев'яну церквузс.Унімит,яку привезли на колесах в село Валя Морі. Крім того, важливим є те, що з 1804 року відмічається існування парафіяльних реєстрів, що свідчить про присутність церкви. Пізніше церква була зруйнована в результаті пожежі. У 1882 році жителі побудували з каменю теперішню церкву, присвячену Святим Архангелам Михаїлу та , а також школу з глини, в які жив дяк доцент Георге * З часом для церкви із Валя Морі різні благодійники подарували книги, необхідні для богослужіння. Таким чином зберігся Октоїх, який появився в Блаж в 1760 році і який належав до парафіяльної церкви Тишнад і в якому з'являється запис про парафіяльного адміністратора із Тишнаду, який служив і в Валя Морі: "Petrisor Gergely Tasnádiadminystratora Malomsregii 1833 14 marţii". В Казанні надрукованім в Бухаресті в 1768 році з'являється запис: "1-а ianuarii 1835 Kozma loannis pioparochoTasnadiensi et Malomsregiensis 1849". Слід зазначити, що протягом певного періоду часу, церква належала до парафіяльної церкви Сілваш, так що на деяких книжках, які походять звідси можна знайти записи на полях про село Валя Морі. Серед цих записів ми нагадаємо про ті які існують на Молитовнику, який з'явився в 1785 році у Римнік, і який містить три дуже важливі записи для історії села: "Георге Пашка, дяк та вчитель в Морабанфі до 1904 року, 29 вересня", "Цей Молитовник належить греко-католицькій церкві з Морабанфі, 1890 року та 11 листопада" та "Йоані Марошан, дяк в М.Банфієнсіс". Рацю Найменшим селом в складі міста Тишнад є село Рацю, про яке нагадується в документах від 1488 року (Рат - Рач) та 1490 року (Рац). Але можливо що село датується раніше, тому що в дипломі від 17 квітня 1387 року згадується про село Чеан, яке межує з селом Рака, яке цілком можливо що було сьогоднішнім селом. На початку XX століття село було заселене етнічними українцями, які прийшли з Калина, гірського села Тячівського району. Нащадки перших українців з Рацю кажуть, що вони купили в районі землю від одного власника на ім'я Йоан Рацю, щоб її обробляти та будувати собі на ній будинки. Першими сім'ями, які прибули в 1919 році є Векпеніц, Фацай та Меклеш, а потім Мателешка, Череука, Цубура, Мікуляк, Гайдош, Куцін, Кустра та священик Біланіч.
