Ciubotă, Viorel (szerk.): Patrimoniu multietnic (Satu Mare, 2009)
моделювання глини у формах та кольорах, яких не можна переплутати. Всі вони утворюють єдине ядро, яке виражає характер та індивідуальність Країни Оаш. Згадаємо лише «танець нареченої з дівчатами» або надзвичайне «коло парубків» - прадавні символи відділення від світу молоді і перехід до нового соціального статусу -, незліченні «викрикування» та «вигуки», які пристосовувалися до різних звичаїв та свят. Деякі з них, маючи важливі моральні повідомлення - намисто танців стукаючи ногами з вибуховою енергією - які ніби биті з великим запалом та жорсткістю , походять не лише з глибини землі, але й з душі, яка любить співи: “Якби я знав, що з’їм лише землі/все одно прийду співати вам!/ Пити воду з джерела/Співати лісу з тугою “Хто танцює і не кричить/Нехай рот йому ся скривить/Щоб його ніс став широким /Щоб лишився завжди надутим!/ Бо такий наш танець/Прадавній звичай”. У віршах викрикування відображають переживання життя, і в той же час являються способом вираження сентиментів: “Зажурина людина не помирає/А сохне на ногах/Лише у серці його болить!” “Хто зробив мене блукаючим?/Тута та букові листя/Важкість світу, яку я тягну!“ „Добре Боже, коли е лихо/ Як форелі у джерелі /А зле Боже коли не добре / І не має помочі від нікого!“ „Я ошан, пістряве сукно/Ношу ножа у широкій тайстрі /І в капелюсі пір’я причеплене/ Коли пани наказ дали/Мене три рази зв’язати/Я лишився без нічого!/ Бо відколи світ є світом/Не боявся я нікого!“ „Frunză verde măr cu crângă/ M-o făcut mama oşancă/ Cu gura să ţâpuresc/ Cu ochii să celuiesc!“ Навіть палінка, відомий “вогняний” напій, яким зваблюють, але і небезпечно спалюють себе, згадується у віршах: “Пийте сливову палінку/Якщо вип’єте, то впадете на землю /1 всі станете посміховиськом!”. „У палінцьі стоїть чорт / Він помагає мені творити зла!“ З поміж багатьох традицій краю ми повинні виділяти “вимірювання вівці”, прадавній звичай пастухів, який співзвучний відродженню природи. Вівці збиралися для виходу на пасовище першого доїння. Безплідних овець відокремлювали від 45
