Ciubotă, Viorel (szerk.): Patrimoniu multietnic (Satu Mare, 2009)

пропорційного до розмірів достатків, всі вони, так чи інакше, вклали свій внесок до цих змін, яких, напевно, неможливо було уникнути.

Старовинний оригінальний народний костюм, якого не знайти в інших місцях, пережив так само багато перетворень. Якщо з початку всі складові його частини були виготовлені з тканини, витканої на ткацьких верстатах, то контакти з міськими зонами призвели до проникнення продуктів промисловості. В середині XIX століття, тоді, коли возили продавати свої продукти в Підкарпатську Україну, в Хусті і Тячеві ошани купували одяг. Таким чином вишиті вручну білосніжні махрами, були замінені хустками («кіскінеу») з квітастого шовку: вишитий полотняний фартух тканий на ткацькому верстаті був замінений квітчастим шовковим фартухом («задія»), а спідниця («сукна», «пінділеул») - виготовленими з промислових тканин з багатими квітковими мотивами.

Мода, яку переймали від міста, вносить у наряд ошанок новий елемент «віганеул» (своєрідне плаття без рукавів), який був започаткований у Відні відомою балериною Вігано на початку ХІХ-го століття.

Навіть чоловічий одяг потерпів змін, які визначалися міською модою. Широкий рукав змінює манжету сорочок міщан, закінчуючись з «пумнушел» (кулачком), солом’яні капелюхи були замінені капелюхами з чорного сукна,

Străiţi oşeneşti. Colecţia Muzeului Judeţean Satu Mare Ошанські торбини. Колекція Повітового музею Сату Mape

Avas vidéki tarisznya. Szatmár Megyei Múzeum gyűjteménye

Knapsack from Oaş Region. Collection of Satu Mare County Museum

41