Virag, Paula (szerk.): Satu Mare. Studii şi comunicări. Seria istorie-etnografie-artă 27/2. (2011)
A. Istorie-cultură-artă
Національна ідентичність греко-католиків Мукачівської єпархії в переписах 1880-1941 рокі Карпатської України, без чехословацького армійського корпусу, налічувалося 544 759 автохтонних мешканців61. Територія Підкарпатського регентського комісаріату після окупації Угорщиною Карпатської України * 15-18 березня 1939 р., в результаті окупації угорськими військами Карпатської України, до складу Угорщини відійшла територія площею 11 085 км. Кв. З населенням 544 759 чол. Крім Ужгороду, Мукачева і Берегова, які ще в листопаді 1938 р. Опинилися в складі Угорщини, до неї ввійшли такі міста, як Хуст (17 833 чол.), Нодьсивлиш (11 054 чол.) І Ясіня (10 614 чол.)62. Окремо за умовами угорсько-словацького договору про спірну територію від 4 квітня 1939 р. До Угорщини відійшла територія площею 1 056 км. Кв. З населенням 40 777 чол. Мова йде про два округи Земплинського комітату: Сніна - 604 км. Кв. З населенням (1930 р.) 19 496 чол. І Собранці - 452 км. Кв. З населенням (1930 р.) 21 281 жителів63 64. Зовнішньо Підкарпатська територія (офіційна назва краю від липня 1939 р.) Ще трохи змінила своє обличчя влітку 1939 р. Так, до комітату Унг Ужанського округу ввійшло Довге Поле, до м. Ужгород - 1 161 житель, до комітатів Берег і Угоч Мукачівського округу - чотири села, Вілоцького округу - шість сіл (Фанчиково, Чепа, Матієво, Тросник, Вербовці і Холмовець) з населенням 7 136 чол. Отже, згідно перепису від 15 липня 1939 р. На території Підкарпатського регентського комісаріату загальною площею 12 141 км. Кв. Проживало 671 512 чол. (1910р. - 496 487, 1930 р. - 592 901 чол.). Правда до цієї кількості відносились і ті, що тимчасово перебували в краї (6 896 чол.), і ті 13 582, які працювали в низинних районах Угорщини Алфьолді, і ті 43 567, що опинилися на території Підкарпаття в результаті словацько-64угорського договору . В результаті змін державних кордонів адміністративно-територіальний устрій комітатів також зазнав трансформації. Так, згідно перепису 15 липня 1939 р. В комітаті Унг площею 692 км. Кв. Проживало 73 980 чол., з яких у місті Ужгороді 23 785, а комітатах Берег і Угоч площею 1 204 км. Кв. Мешкали 133 079 чол., комітатських містах Мукачеві і Берегові - відповідно 27 291 та 19 135 чол. Решта мешканців проживали в 9 більших, 92 менших містечках-селах і 261 сільському населеному пунктові65. Таким чином, станом на липень 1939 р. Підкарпатський регентський комісаріат - представницький орган державного управління в краї, мав площу 12 146 км. Кв. З населенням 671 512 чол.66 З них: 61Kemény Gábor, Verhovina feltámad (A ruszin sors könyve, Budapest, 1939. - Old. 211; Botlik J., Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkeleti-Felvidék és Kárpátalja XIX - XX. századi gazdaság- és társadalomtörténetéhez.- Budapest, 2000. - Old. 231; Нариси історії Закарпаття. У трьох томах. - Том II (1918 - 1945)/ Відп. ред. і керів. авт. кол. проф. І. Граечак. - Ужгород: Закарпаття, 1995. - С. 294; Botlik József. Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. -1. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918 - 1945. - Nyíregyháza, 2005. - Old. 267, 329. *Дет. див.: Офіцинський P. Політичний розвиток Закарпаття у складі Угорщини (1939-1944)/ Передм. В. Задорожного. - Київ: Інститут історії України Національної Академії Наук України, 1997. - 244 с.; Пушкаш Андрей. Цивилизация или варварство: Закарпатье 1918 - 1945/ Андрей Пушкаш; Институт славяноведения РАН.- М.: Издательство «Европа», 2006. - С. 289 - 420. 62 Thirring Lajos, A népesség a Felvidék visszacsatolt részén// Magy. Stat. Szemle, 1939. - 5 sz. - Old. 199 - 200; Botlik J. Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkeleti-Felvidék és Kárpátalja XIX - XX. századi gazdaság- és társadalomtörténetéhez, Budapest, 2000. - Old. 231. 63 Thirring Lajos, A népesség a Felvidék visszacsatolt részén// Magy. Stat. Szemle, 1939. - 5 sz. - Old. 236 - 237; Botlik J. Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkeleti-Felvidék és Kárpátalja XIX - XX. századi gazdaság- és társadalomtörténetéhez, Budapest, 2000. - Old. 233 - 234; Thirring Lajos, A népesség a Felvidék visszacsatolt részén// Magy. Stat, Szemle. - 1939. - 5 sz. - Old. 456, 461, 474 - 475, 479, 487; Botlik J., Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkeleti-Felvidék és Kárpátalja XIX - XX. századi gazdaság- és társadalomtörténetéhez, Budapest, 2000. - Old. 336 - 337. 64 Botlik J. Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkeleti-Felvidék és Kárpátalja XIX - XX. századi gazdaság- és társadalomtörténetéhez, Budapest, 2000. - Old. 234; Botlik József, Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. -1. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918 - 1945, Nyíregyháza, 2005. - Old. 337. 65Botlik József, Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. - I. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918 - 194,. Nyíregyháza, 2005, Old. 310. 66 Ibed. - Old. 352. 63
