Virag, Paula (szerk.): Satu Mare. Studii şi comunicări. Seria istorie-etnografie-artă 27/2. (2011)
A. Istorie-cultură-artă
Volodimir Fenich налічувалося 2 355 осіб, які записалися українцями56 (це були переважно емігрантами із Галичини (менше - Наддніпрянської України), що опинилися в Чехословаччині після поразки українських визвольних змагань 1917-1921 рр. Мешканці Підкарпатської території в угорській офіційній Статистиці 1938 - 1941 рр. «Повернуті» території до Угорщини за Віденським арбітражем. Територія І населення автономної Підкарпатської Русі в складі Чехословаччини * Після першого Віденського арбітражу (2 листопада 1938 р.) Згідно перепису від 15 грудня 1938 р. Від Чехословаччини до Угорщини відійшла територія площею 11 927 км. Кв., на якій проживало 1 041 101 чол., з яких 83,7% мадяр, 12,9 % словаків і лише 2% русинів57. Територія Підкарпатської Русі зменшилася на 1 896 км. Кв., на якій проживало 207 059 жителів. До Угорщини відійшли: Ужгород і навколишні села загальною площею 692 км. Кв. (всього 59 населених пунктів) з населенням 73 980 чол., з яких мадярів 63 652 (86,0%), русинів 6 709 (9,1 %) і словаків 1 758 (2,4%). На даний момент в Ужанському окрузі більшість мешканців (68 714 чол., або 92,9%) розмовляла угорською мовою58; від Березького і Угочанського округів (з містами Мукачево і Берегово) відпало території площею 1 204 км. Кв. (всього 73 населених пунктів, в т.ч. 32 навколо Берегова і по 20 навколо Мукачева і містечка Білок) із загальним населенням 133 079 жителів, з яких 114 512 (86,0%) були мадярами і 12 334 (9,3%) русинами. Натомість в цих двох округах угорською мовою розмовляли 123 847 чол. (93,0%). До Угорщини також відійшли 24 населених пунктів району Вашарошнамені комітату Чонка-Берег загальною площею 436 км. Кв., які після Тріанонського договору (1920) були «прирізані» Чехословаччині59. За другим Віденським арбітражем (30 серпня 1940 р.) Від румунської Трансільванії і земель сейкеїв до Угорщини відійшла територія загальною площею 43 591 км. Кв. З населенням 2 185 546 чол., з яких мадяр 1 123 216 (51,1%) та румунів 42,1%. Згідно угорського державного перепису від 15 грудня 1938 р. В підкарпатських містах, що вдруге опинилися в складі Свято-Стефанської Угорщини проживало: в Мукачеві 27 223 жителів, з яких 21 938 (80,6%) мадярів і 2 890 (10,6%) русинів; в Ужгороді 22 624 чол., з яких мадярів 18 037 (79,8%), а русинів 2 478 (11,0%) і Берегові 19 135 жителів, з яких 17 907 мадярів (93,6%) і лише 713 (3,7%) русинів60. Згідно перепису, проведеному в лютому 1939 р„ напередодні виборів до Сойму Карпатської України, що відбулися 12 числа, її територія займала площу 11 094 км. Кв., на якій у 390 населених пунктах проживало 552 124 чол. З них, правда, 7 365 були офіцерами і солдатами чехословацької армії. За етнічною ідентифікацією мешканці ошуканої Третім Райхом автономної Підкарпатської Русі/Карпатської України вважали себе: 413 481 (75,9%) русинами, 65 828 (12,1%) жидами, 25 894 (4,8%) мадярами, 17495 (3,2%) чехами і словаками, 13 268 (2,4%) румунами, 8 715 (1,6%) німцями. Отже, всього на території 56Botlik J, Hármas kereszt alatt. Görög katolikusok Kárpátalján az ungvári uniótól napjainkig, 1646-1997, Budapest, 1997. - Old. 229; Botlik József, Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. - I. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918 - 1945, Nyíregyháza, 2005. - Old. 236. *Серед авторів, чиї мемуарні публікації заслуговують на увагу критиків, дет. див.: Шандор Вікентій. Спомини. - Том II. Карпатська Україна 1939 - 1945. - Ужгород: МПП Ґражда, 2000. - 245 с.: іл.; Бірчак Володимир. Карпатська Україна: Спомини й переживання. - Прага: «Нація в поході», 1940. - 91 с.; Бірчак Володимир. Карпатська Україна: Спогади і переживання/ Післямова Романа Офіцинського. - Ужгород: Ґражда, 2007. - 200 с. 57 Thirring Lajos, A népesség a Felvidék visszacsatolt részén//Magy. Stat. Szemle, 1939. - 5 sz. - Old. 456, 478; Botlik J., Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkeleti-Felvidék és Kárpátalja XIX - XX. századi gazdaság- és társadalomtörténetéhez, Budapest, 2000. - Old. 212; Botlik József, Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. -1. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918- 1945, Nyíregyháza, 2005. - Old. 259. 58Botlik József, Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. - I. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918 - 1945, Nyíregyháza, 2005. - Old. 299. 59Ibed. - Old. 299. “Thirring Lajos, A népesség a Felvidék visszacsatolt részén// Magy. Stat. Szemle. - 1939, - 5 sz. - Old. 456, 461, 474 - 475, 479, 487; Botlik J., Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkeleti-Felvidék és Kárpátalja XIX - XX. századi gazdaság- és társadalomtörténetéhez, Budapest, 2000. - Old. 213; Thirring Lajos, A népesség a Felvidék visszacsatolt részén// Magy. Stat. Szemle, 1939. - 5 sz. - Old. 456, 461, 474 - 475, 479, 487; Botlik J., Egestas Subcarpathica. Adalékok az Északkeleti-Felvidék és Kárpátalja XIX - XX. századi gazdaság- és társadalomtörténetéhez, Budapest, 2000. - Old. 299. 62
