Virag, Paula (szerk.): Satu Mare. Studii şi comunicări. Seria istorie-etnografie-artă 27/2. (2011)
A. Istorie-cultură-artă
Національна ідентичність греко-католиків Мукачівської єпархії в переписах 1880-1941 рокі Русини-греко-католики поза межами чотирьох комітатів Угорської Русі* Окремо слід сказати кілька слів про сусідні з етноконфесійним ядром грек-католиків комітатати Земплин, Шаріш, Спіш і Абауй, в яких разом проживало бл. 100 тис. Русинів26. В комітаті Спіш (Szepes) 1890 р. 17 500 русинів (9,2% від загальної чисельності населення комітату) мешкали в 17-ти населених пунктах, з яких 9 розташовувалися аж в басейні Попраду і Дунаю27. В комітаті Шаріш (Saris) за переписом 1910 р. Налічувалося 39 тис. Русинів, що становило 25,9% загальної кількості населення в ньому28. Втім двадцять років перед тим (1890) русинів тут налічувалося 35 тис., які у 119 населених пунктах складали більшість населення комітату. А якщо звернутися до даних, які 1851 р. Навів відомий угорський історик-статистик Елек Фейнеші, то в комітаті Шаріш налічувалося 367 населених пунктів, з яких у 214-ти проживали русини, 176-ти словаки, 37-ти мадяри і 1-му німці29. В столичному місті комітату Шаріш - Пряшеві 1910 р. Проживало 16 323 мешканців, з яких 48,9% становили мадяри, 39,8% словаки і 8,6% німці30. При збільшенні загальної частки греко-католиків в Угорській частині імперії Габсбургів, одночасно помітним на початку XX ст. Був процес стагнації та зменшення кількості католиків східного обряду - носіїв руської та словацької мов. Найкраще цю дихотомію суперечностей висвітлює десятилітня статистика співвідношення між віровизнанням і рідною мовою. Так, якщо у 1900 р. В усій Угорщині налічувалося 1 841 272 греко-католиків, з яких 410 775 (23,31%) вважали рідною руську мову, а 101 578 (5,52%) - словацьку, то вже у 1910 р., коли загальна чисельність греко-католиків в Угорщині досягнула 2 007 916 осіб, кількість тих, із них, що спілкувалися руською мовою - дещо збільшилася до 456 027 (22,71%), тоді як словацькою - знизилася до 79 152 (3,94%). Аналізуючи демографічну ситуацію протягом трьох десятиліть (1880-1910 рр.), видно, що частка русинів серед східних католиків зазнала відносно незначного спаду - 22,79% у 1880 р., 22,31% у 1900 р. І 22,71% у 1910 р. За цей же період чисельність словаків систематично зменшувалася: з 6,83% у 1880 р. До 5,52% у 1910 р. Характерною ознакою цього часового відрізку є й те, що з одночасним зменшенням частки русинів, словаків і румунів серед грекокатоликів в Угорщині спостерігається динамічне зростання кількості угорців: з 9,39% у 1880 р. До 13,39% у 1900 р. І аж до 15,16% у 1910 р.31 Загально прийнятою в національних історіографіях народів колишньої «клаптикової монархії» причиною негативних тенденцій у демографічному розвитку греко-католиків-не угорців була цілеспрямована і систематична асиміляторська політика здебільшого кальвіністських урядовців Будапешту в дуалістичну добу. У зв’язку з цим та з огляду на ще далеко не сформовану національну ідентичність не угорських католиків грецького обряду мадяризація виглядала цілком природнім і логічним наслідком націоналізующогося суспільства, проте з перспективи подальшої подібної політики властей - абсолютним анахронізмом. Мадяризація власне греко-католицької еклезіальної ідентичності менше з тим, що вела до реального збільшення частки угорців у ній: як політика державної конфесіалізацїї вона стала вагомою внутрішньою причиною та благодатним ґрунтом для поступового поширення русофільськи зорієнтованого православного руху між самими греко-католиками. Наприкінці XIX - на початку XX ст. Православна Церква в Угорщині хоч 26Botlik József. Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. - I. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918 - 1945. - Nyíregyháza, 2005. - Old. 86. 27Balogh Pál. A népfajok Magyarországon. - Budapest, 1902. - Old. 93. 28Magyarország Közigazgatási Atlasza 1914. A Magyar Szent Korona országai. - Baja-Pécs, 2000. - Old. 74; Botlik József. Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. - I. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918 - 1945. - Nyíregyháza, 2005. - Old. 93. 29Balogh Pál. A népfajok Magyarországon. - Budapest, 1902. - Old. 532, 561, 634; Botlik József. Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. - I. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918 - 1945. - Nyíregyháza, 2005. - Old. 93. 30Magyarország Közigazgatási Atlasza 1914. A Magyar Szent Korona országai. - Baja-Pécs, 2000. - Old. 74; Botlik József. Közigazgatás és nemzetiségi politika Kárpátalján. - 1. Magyarok, ruszinok, csehek és ukránok. 1918-1945. - Nyíregyháza, 2005. - Old. 94. 3|Лстц Роберт. Греко-Католицька Церква у Словаччині в період між двома світовими війнами// Ковчег. Науковий збірник із церковної історії/ За ред. Бориса Ґудзяка, Ігоря Скочиляса та Олега Турія. - Число 4: Еклезіяльна й національна ідентичність греко-католиків Центрально-Східної Європи/ Відп. ред. Олег Турій. - Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2003. - С. 175 - 176. 55
