Kujbusné Mecsei Éva - Mykhailo Mishuk (szerk.): Bereg vármegye pecsétjei - A Szabolcs-Szatmár-Bereg Megyei Levéltár Kiadványai II. Közlemények 47. (Nyíregyháza, 2017)
Багата на ліси територія Берег, яка була розташована у північно-східній частині Угорщини, вважалась мисливським угіддям „святих королів”, як і територія Угочі.1 Очолював ішпанське лісове угіддя королівський лісничий, тобто керував лісовим угіддям ішпан, у підпорядкуванні якого були лісники. Березького ішпана, як лісничого лісових маєтків, вперше згадують у писемних джерелах початку 13 ст.2 Після монгольської навали (1241-1242) лісовий округ Берег було реформовано у комітат, до якого увійшли північно-східна частина комітату Боршова та Боршовський замок разом із його населенням. У привілейованій грамоті, наданій поселенню Ломперт (Берегсас) у 1247 році, цей край згадується як „Comitatus de Bereg”.3 Центром комітату спочатку був замок Берег, потім Мункач (Мукачево), аз 14 ст. центром став Берегсас (Берегово), де проводилися комітатські збори. Села в лісистих, розколотих долинами річок гірських місцевостях та більш придатних для оселення низовинах комітату, які були знищені під час монгольської навали, відроджувались хвилеподібно. Густонаселені, більші поселення, які згодом виросли у міста, утворювалися у долині річки Латориця, вздовж торгових та військових доріг, що проходили через Верецький перевал. Комітат Берег, який відносився до Егерської єпархії, у 1299 році окрім ішпана мав чотирьох окружних начальників4 і дванадцять присяжних. Ішпан, який часто був вищою посадовою особою і займав цю посаду у декількох комітатах, зазвичай не проживав на території комітату, і тому його обов’язки виконував її замісник, віце-ішпан. У 14 ст. в ході судової діяльності віце-ішпаната окружних начальників розпочато ведення писемного діловодства і в комітаті Берег. Про це залишилося багато згадок за 1314 рік.’ Письмові джерела свідчать про те, що маєток палатину Борша Копаса, через його невірність, король Угорщини Карл І Роберт (1307-1342) Згідно з привілейованою грамотою Егерської єпархії 1271 року. Див. Györffy György: Az Árpád-kori Magyarország történeti földrajza. Budapest, 1963. (Далі Györffy, 1963.) 522. У фундаційній грамоті Лелеського монастиря 1214 року з точним датуванням названо ішпана Берега, колишнього ішпана комітату Боршова. Див. Érszegi Géza: A leleszi monostor alapítóleveléről (1214), у якому посилання на: Pesty Frigyes: Az eltűnt régi vármegyék. Budapest, 1880. In: Szabolcs-szatmár-beregi Levéltári Évkönyv, 16. Szerk. Henzsel Ágota. Nyíregyháza, 2003. http://www.szabarchiv.hu/drupal/sites/default/files/15-30. pdf 2016. március 2.; Sebestyén Zsolt: Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára. Nyíregyháza, 2010. http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf 2016. március 2. Beregvármegye monographiája. Irta Lehoczky Tivadar. I. Általános rész. Ungvár, 1881. (Далі Lehoczky, 1881.) 123. Györffy, 1963. 523 Про вирок нотар складав грамоту. 19 Печатки Березького комітату