Gehl, Hans - Ciubotă, Viorel (szerk.): Relaţii interetnice în zona de contact româno-maghiaro-ucraineană din secolul al XVIII-lea până în prezent (Satu Mare, 1999)
Arheologija bez kordoniv: varvarszki pocelennaja v Petja-Minicja
Petea кераміка, що, безсумнівно, свідчить про прибуття великої кількості населення. Змінюється внутрішня структура поселення, є свідчення про розташування дворогосподарств лінійно, свого роду по вулиці, з прибудовами позаду напівземлянок. Ліпна кераміка типу Пшеворськ стає майже винятковою, тільки декілька фрагментів амфор типу Медієшу Ауріт вказують на контакти з місцевим населенням лаків. Ймовірно, вплив проникнення вандалів відрізнявся від одного мікрорегіону до іншого. У деяких районах проникли кілька нових елементів, повністю змінивши характер матеріальної культури, в інших - менше, місцеві жителі, вільні даки: зберегли більш сильний вплив на матеріальну культуру. Поселення Ченгершіма-Петя розташоване на відстані близько 100 км від дакійського лімесу, на головній дорозі на північ від річки Сомеш. Архаїчна кераміка вказує на значну присутність вандалів, але, після періоду нестабільності, викликаного маркоманськими війнами, в кераміці все більше й більше з’являються дакійські елементи. На цьому тлі матеріальної культури в середині III століття н.е. з Римської імперії проникає технологія виробництва штампованої кераміки (відправним пунктом є Пороліссум) трохи перевершена технологією виробництва грудкуватої кераміки. У цьому контексті в Ченгершімі-Петя З’являються гончарні майстерні за римським зразком, утворюючи на поселенні промисловий район. На основі знахідок ми помітили, що, поряд з новими формами мисок, з’являються й інші форми глечиків, амфор та горщиків. Деякі форми, раніше виготовлені вручну, тепер виготовляються за допомогою гончарного кругу. Можна відмітити глибокі зміни у формах. Штамповані миски, будучи найбільш видовищними, являються і найбільш інтенсивно вивченими, як частина цього процесу трансформації. Зміни кераміки були спочатку під сильним впливом римської матеріальної культури, але продовжували розвиватися і самостійно. У IV столітті н. е. в басейні Верхньої Тиси з максимальною інтенсивністю розвивається штамповане гончарне виробництво, а в Дакії вважається, за винятком, мабуть Пороліссума, що виробництво закінчується в середині III століття нашої ери. уніфікацією нових технологій і трансформації матеріальної культури кераміки, архаїчна кераміка поступово зникає, і, таким чином, інтерференції між вільними даками і германцями в басейні Верхньої Тиси набагато важче вивчати. Великі поселення продовжують своє існування, в тих же місцях і без змін в архітектурних елементах. Все вказує на те, що варварське дакійське і германське населення, більш або менш змішане, продовжує своє існування і тільки змінюється кераміка. Поселення починає занепадати десь наприкінці IV - на початку V столітть н. е., піл час нестабільності першого періоду міграцій. У сучасному етапі досліджень ми не знаємо, чи зникає Motivistica ceramicii ştampilate caracteristică pentru producţia locală. Мотиви штампованої кераміки, характерні для місцевого виробництва. Motifs on stamped pottery specific for the local production.
