Horvat, Irina Liuba: Icoane din colecţia Muzeului Judeţean Satu Mare (Satu Mare, 2014)
Vsztup
Вступ 2012 року появився другий том збірника про Мукачівську греко-католицьку єпархію, який містив 166 невідомих документів періоду 1731-1750 рр. Ось, що в цьому році нам вдалося видати 111-ий том, який містить 118 документів. Поява цього тому стала можливою завдяки тісній співпраці з Державним архівом Закарпатської області, а також більш ніж щедрій фінансовій підтримці Європейського Союзу в рамках європейського проекту HUSKROUA 1101/140 та Повітовій раді Сату-Маре. Том містить документи, які охоплюють 1750-1761 рр., роки глибоких змін та реформ, ініційованих імператрицею Марією Терезією, заслугою якої було ініціювання процесу входу Австрії в сучасність48 49, керуючись неперевершеною політичною далекозорістю. З точки зору релігійного життя, Марія Терезія виступала в якості твердого захисника католицизму, будучи і вона сама завзятою католичкою, виражаючи, на думку істориків, яскраву ілюстрацію ідеї „габсбургського благочестя ". Як відображається це у церковній сфері? По-перше імператриця приклала значні зусилля, щоб знати реальну ситуацію в Мукачівській греко-католицькій церкві, наказавши ще в 1748 році проведення канонічних візитацій Еґерського католицького єпископа, Баркоци, в комітати Сату-Маре, Угочя, Берег, Саболч та Марамуреш, а потім забезпечила умови для Мукачівського єпископа Михайла Ольшавського, щоб в 1750 році цей почав перевіряти парафії в його . w --49 великій єпархії . Візитація єпископа Ольшавського, звиклого до таких зусиль, бо раніше відвідав принаймні 2 рази румунські парафії в Трансільванії в 1747-1748 рр., тривала до 1752 року. Відмічаємо, що з січня по квітень 1750 р. він відвідав Відень, де зустрів з різними посадовими особами імперії, в тому числі з імператрицею Марією Терезією, намагаючись із цієї нагоди виступити за канонізацію Мукачівської єпархії і таким чином звільнитися від все більше і більше пригноблюючого ярма Еґерської католицької єпархія. За цей період він часто подавав доповіді Намісницькій раді або навіть імператриці, про ситуацію, яку знайшов у відвіданих комітатах50, відправивши 25 червня 1753 року Намісницькій раді важливу доповідь (док. 34)51 а 1756 року навіть імператриці Марії Терезії (док. 51). Хоча доповіді єпископа Ольшавського намагалися пом'якшити реалії, знайдені на місцевості (наприклад, повідомлення меншої кількості віруючих у кожному з відвіданих комітатів, скорочення числа греко-католицьких священиків в православному середовищі і т.д.), дані, записані в фактичних протоколах візитації, є дуже важливими, забезпечуючи майже повне просвічування ситуації греко-католицької релігії у північній частині Угорщини в середині вісімнадцятого століття. Вони також надають дані про економічний стан парафій, чисельність населення, стан освіти і навіть стан здоров'я шляхом запису про існування акушерок у відвіданих селах. Ми також можемо собі всебічно уявити про інтелектуальний рівень духовенства, їх майно та стан церков. Загальна картина, яка вимальовується з цих візитацій, це те, що Мукачівська греко-католицька церква була далеко від статусу інших церков королівства (католицької, кальвіністської чи лютеранської). Багато парафій були вкрай бідними, без фінансової власності, а деякі без предметів та книг, необхідних для богослужіння. Як правило, греко-католики були дуже бідними, занадто мало сприяючи утриманню священиків і навіть єпископа, як це випливає з таблиць про оплату кафедрального цензу. Для нас особливо цікавим є документ, в якому зазначено по днях маршрут візитації 1751 року, який починається 11 травня в комітаті Боршод, Земплен та Абауж, 6 червня єпископ Ольшавський та його супровід перетнули р. Тиса в комітаті Сабольч, де почалася візитація парафії Солнок, закінчивши свою подорож в Марія-Повчанському монастирі та парафії. 48 Анрі Богдан, Histoire das Habsbourg des origines á nos jours, Париж, 2005 p., cmop.229. 49 Ходінка Антал, A Munkácsi görög-katholikus püspökség története, Будапешт, 1909 p., cmop. 600-603 Копія диплому призначення Ольшавського з правом на здійснення канонічної візитації, виданий Дулішковічем І, Istoriceskiia cerţi Ugró Russkih, HI, Ужгород, 1877 р., стор. 153-154. 50 Овідіу Гітта, La visite pastorale de I évéue Manuel Olsavszky dans les comitats de Satu Mare et de Maramureş (1751), in Church and Society in central and Easten Europe, Клуж-Напока, 1998, cmop.238-253. 51 Ходінка Антал, op.cit, cmop.604. 14
