Ciubotă, Viorel (szerk.): Patrimoniu multietnic (Satu Mare, 2009)

пір’ям, вишивана сорочка, тайстрина, прикрашена не лише руками молодих дівчат, але й їхнею душею, тому що тайстрина являла собою символ громади. Дівчата дарували їх майбутньому чоловіку.

Деякі частини народного костюму виконували і ритуальну роль. Наприклад «кіскінеул» використовувався молодим парубком у танці тоді, коли хотів показати громаді, хто є його обраницею. Він простягав хустку до обраної дівчини і обоє тримали за кутки по діагоналі. Це було ознака того, що вони будуть разом завжди. Але “кіскінеул” символізував і перехід молодої з однієї соціальної категорії в іншу, від дівчини до заміжньої жінки, за допомогою знаку поданого кумою, коли вона накривала вінок молодої хусткою, спеціально підготовленою для даного ритуалу. З іншого боку, протягом церемонії весілля «кіскінеул» з’являється у багатьох гіпостазах, які повинні символізувати зв’язок між молодятами.

Весільні костюми - це один із найбільш важливих моментів екзистенціального циклу, який представляв апогей креативності і таланту. Костюми молодого та молодої були

Costum oşenesc. Expoziţia de bază a Muzeului Judeţean Satu Mare

Ошанський костюм. Основна виставка Повітового музею Сату Mape

Avas vidéki népviselet. Szatmár Megyei Múzeum alapkiálítása

Folk costume from Oaş Region. Main exhibition of Satu Mare County Museum

43