Ciubotă, Viorel (szerk.): Mala Kopanya. Micromonografie (Satu Mare, 2009)
1. Doszlidzsennja poszelennja
поширеним матеріалом є глиняний посуд. Малокопанська колекція, яка може служити еталоном для характеристики дакійської кераміки Верхнього Потисся, складається з сотень тисяч фрагментів, сотень цілих і реставрованих посудин. На відміну від керамічних комплексів попереднього часу посуд дакійської культури характеризується різноманітністю прийомів, стилів, форм та орнаментальних мотивів (Котигорошко, 2004). Ліпна кераміка представлена кухонним (підгрупа А) та столовим (підгрупа Б) посудом. До асортименту кухонного входять горщики, конічні чашки, мініатюрні посудини, дуршляки, сковорідки та кружки. У більшості вони орнаментовані різноманітним пластичним і врізним декором (рис.6, фото 3-5). Столовий посуд, у порівнянні з кухонним, більш ретельної формовки. Поверхня вкрита чорним, іноді коричневим лощінням, що надавало естетичного вигляду й зміцнювало структуру посудини. Основні форми складають “вази для фруктів”, черпаки, миски, глечики, кришки й корчаги (рис.7, фото 6-8). Кружальна кераміка характеризується ретельністю обробки глиняної маси. За функціональним призначенням виділяється парадний, столовий посуд (підгрупи А, Б, В) і тара для зберігання припасів (підгрупа Г). За технікою виготовлення столовий посуд представлений сіроглиняною та розписною керамікою. Перша вкривалася сірим та коричневим лощенням (рис.8, фото 9), а друга розписувалась білою, червоною або чорною фарбами (рис.8,14-17, фото 10). До асортименту входять горщики, вази, миски, кратери, глечики і кришки. Її розповсюдження в гетодакійському середовищі пов’язане з елліністично-кельтським впливом (Crişan, 1969, р.201). Тара для зберігання припасів (зерна, борошна) складається з піфосів. Це великі посудини висотою до 1 м, з широким масивним вінцем, які набули широкого розповсюдження на давах і поселеннях даків (Párvan, 1926, р.587- 588). Окрему, доволі вузьку групу, складає імпортна кераміка, представлена кубком типу “delian”, а також фрагментами амфор І ст. н.е., що свідчить про зв’язки населення Верхнього Потисся з південними регіонами Дакії (рис.8, 20-22) (Котигорошко, 2004, с.181). ЗО
