Virag, Paula (szerk.): Satu Mare. Studii şi comunicări. Seria istorie-etnografie-artă 27/2. (2011)
A. Istorie-cultură-artă
Національна ідентичність греко-католиків Мукачівської єпархії в переписах 1880-1941 рокі етнічною ідентифікацією 13 590 (80,3%) вважали себе мадярами, 1 219 (7,2%) словаками, 1 151 (6,8%) німцями, 641 (3,8%) русинами (!) І 1,6% чехами і поляками разом. За віросповіданням мешканці Унгвара усвідомлювалися: 32,4% римськими-католиками, 31,4% юдеями, 26,4% греко-католиками і 8,1% реформатами9. Отже, в третьому за площею (після Мукачева і Берегова) і другому за чисельністю (після Мукачева) місті компактного проживання етноконфесійної спільноти русинів-греко-католиків, останні якраз і не впливали на формування ні еклезіальної, ні етнічної самоідентифікації. У містечках цілого Ужанського комітату проживало всього: у Великому Березному - 2 822, Перечині - 2 534, Середньому - 1 867, Великих Капушанах - 1 714, Собранцях - 1 216 жителів. Той факт, що містечка важко було назвати продуктом успішної імперськокоролівської модернізації видно вже бодай із того, що деякі села, які не мали статусу oppidum, були більш заселеними. Яскравим прикладом може служити село Люта (Havasköz) на Березнянщині, в якому 1910 р. Мешкали 2 936 осіб10 11, будучи, таким чином, другим після Ужгорода за чисельністю населеним пунктом на Ужанщині. Комітат Берег* За підрахунками Пал Балога наприкінці XIX ст. Із 247-ми населених пунктів комітату Берег русини проживали в 162, мадяри 71, німці 12 і словаки у 2-х. Березький комітат мав дев’ять густозаселених римсько-католицьких плебаній, з яких лише три були угорськомовними, тоді як інші шість - німецькі. Інституційно всі вони були підпорядковані Сатмарському єпископові латинського обряду. Натомість 80 греко-католицьких парафій були розкидані аж у 166-ти слабо заселених поселеннях, більша половина з яких у церковному адмініструванні мали лише статус філій. Проте всі вони без винятку підпорядковувалися Мукачівському греко-католицькому єпископові. Серед них були і чотири угорські греко-католицькі парафії - Балажер, Яноші, Чома і Пасіка. Крім того, в Березькому комітаті налічувалося 66 угорських реформатських парафій11. Всього в комітаті Берег 1880 р. Проживало 134 954 чол., з яких за віросповіданням ідентифікували себе 75 179 як греко-католики, 28 675 реформати (кальвіністи), 19 194 юдеї, 11 235 римські-католики12. Згідно перепису 1910 р. Площа комітату охоплювала 3 786 км. Кв., а густота населення становила 56,1 чол. На км. Кв. Всіх населених пунктів у комітаті налічувалося 246. Чисельність населення складала 206 403 жителів, з яких 48,1% русинів, 42,6% мадярів і 8,5% німців. За віросповіданням: 54,0% греко-католиків, 26,6% реформатів, 10,7% юдеїв і 8,1% римо-католиків*. Як видно у Березькому комітаті еклезіальна та етнічна тотожність греко-католиків і русинів майже співпадали (лише майже 6% східних католиків не відносили себе до русинів), що по особливому вплинуло на формування національної ідентичності цієї частини краю у наступні два десятиліття чехословацької «демократії». Столичне місто Мукачево, найбільше з усіх комітатських столиць Угорської Русі, мало 61 км. Кв. Території з населенням 17 275 жителів. Втім за етнічною ідентифікацією 73,4% вважали себе мадярами, 17,8% німцями і лише 8,1% русинами. За віросповіданням, мешканці колишньої «метрополії русинів», як назвав Мукачево на початку XIX ст. Відомий філософ о. Василь Довгович, ідентифікувалися на 44,4% як юдеї, 23,6% греко-католики, 20,4% римські-католики, 10,3% реформати і 1,1% євангелісти. Не важко здогадатися, що 9 Magyarország Közigazgatási Atlasza 1914. A Magyar Szent Korona országai, Baja-Pécs, 2000. - Old. 77; Botlik J., Dupka G., Magyarlakta települések ez redévre Kárpátalján, Ungvár-Budapest, 1993. - Old. 228. 10 Magyarország Közigazgatási Atlasza 1914. A Magyar Szent Korona országai, Baja-Pécs, 2000. - Old. 115, 137, 138, 146, 148, 157, 158. *Про середньовічну та ранньомодерну історію заселення й розвитку комітату Берег дет. див.: Lehoczky Tivadar. Beregvármegye Monographiája. - II. Kötet. - Ungvárrott: Nyomtatott pollcsek Miksa könyvnyomdájában, 1881. - Old. 508. 11 Balogh Pál, A népfajok Magyarországon, Budapest, 1902. - Old. 593 - 605. 12 Kárpátalja településeinek vallási adatai (1880 - 1941)1 Szerkesztette: Dr. Kepecs József; Összeállította: Czibulko Zoltán; Főmunkatárs: Dr. Dányi Dezső; Témavezető: Dr. Kiinger András, Budapest: Központi statisztikai hivatal, 2000. - Old. 24. ^Згідно інших статистичних підрахунків, на наш погляд більш об’єктивних, населення Березького комітату 1910 р. становило 209 706 осіб, з яких 115 913 грецького обряду католиків, 41 358 реформатів, 31 540 юдеїв, 19 525 латинського обряду католиків, 971 євангелістів, 333 греко-східних (православних): Kárpátalja településeinek vallási adatai (1880 - 1941)1 Szerkesztette: Dr. Kepecs József; Összeállította: Czibulko Zoltán; Főmunkatárs: Dr. Dányi Dezső; Témavezető: Dr. Kiinger András, Budapest: Központi statisztikai hivatal, 2000. - Old. 25. 51
