Ciubotă, Viorel (szerk.): Satu Mare. Studii şi comunicări. Seria istorie-etnografie-artă 25/2. (2008)
B. Etnografie
Anastasia Vehesh Ніколай Палкін і «збірка його поезій «Расплела косу береза»; білоруський новеліст Єрмолайчик; основоположник якутської радянської літератури Вася Мочалкін\ «велика співачка російська, мать наша і сестра, душа наша неосяжна, незрівняна наша і свята» Марфа Сукіна\ «постовий мусор» Голосраченко; «комендант Рамазанов Муртаза чи, може, навіть зовсім навпаки - Муртазаєв Рамазан»-, поет Арнольд Горобець («український південь, русскоязьічное население») з псевдонімом Юлій Цезар-, Іван Новаковський на прізвисько Новокаїн, інша версія Ваня Каїн (літератор, видавець, наркоман, бомж), поет Єжевікін, «котрий заходить у чужі кімнати не постукавши, бо вважає себе господарем на всьому просторі від Карпат до Тихого океану» (етимоном прізвища денотата є ожина, яка, як відомо, розростаючись, проникає всюди). ЛХА Костя Сєроштанов, Шура Горохов, Олег Сексопатович, Паша Байстрюк - поети з прізвищами, які вказують на ту чи іншу ознаку персонажа. Ось таке фантасмагоричне середовище «Московіади», при створенні якого основним мовним засобом виступає постмодерністська літературно-художня антропонімія. «Перверзія» - третій роман Юрія Андруховича. В ньому гротеск, іронія, містика, еротика, перманентні забави з мовою на тлі авантюрно-детективної історії в «місті привидів» Венеції стали тією живою сумішшю, що спричинила появу напрочуд цікавих ЛХА. У романі «Перверзія» ЛХА стилістично навантажені, вони не тільки називають або характеризують персонажів, але й містять натяк або вказівку на рису характеру, зовнішності, походження. Так, наприклад, головний герой роману - молодий український поет називається Стасом Перфецьким. Однак із розвитком сюжету цей персонаж іменується по-різному. Пор.: «Він мав безліч облич і безліч імен. У колах новітньої богемної спільноти його кликано не тільки Перфецьким.. .Його звали Стах Перфецький, Станіслав Перфемський, пан Перфекцій, Карп Любанський і Сом Рахманський і П’єр Долинський і Птах Кайфецький. Але його також звали Глюк, Блюм, Врубль, Штрудень і Шнобль. До того ж він був Йона Риб і Жора Кур і Шура Птиць і Сюра Яйць і Слава Днів. Проте він був також Сильний Перець, Хуан Перес, Друже Перче, Перчило і Ерц-Герц-Перц. Дехто знав його як Персидського, Парфянського, Парсунського, Профанського і Перфаворського. Найблищі друзі любили його за те, що він був Камаль Монхмаль, Йоган Коган, Будда Юдда, Юхан Бухан і Пу Фу. Однак усі без винятку кликали його Бімбер Бібамус, Агнус Магнус, Авіс Пеніс, Штахус Бахус і Кактус Еректус. Тож ніхто навіть не здогадувався, що насправді він Анти-Ной і Зорро Вавель і Гамбз(м)бург(х)ер і Спас Орфейський. А всього імен його було сорок і жодне з них не було справжнім, бо справжнього не знав ніхто, навіть він сам». Ось така постмодерністська маскарадність витворена Ю.Андруховичем завдяки вживанню більше сорока найменувань одного денотата. Юрій Андрухович - неперевершений майстер гри з прізвищами. З-поміж авторських ЛХА Ю.Андруховича треба виокремити Йона Риб («Перверзія»), Ім’я персонажа натякає на біблійного Йону, що пробув три дні у череві кита. На вірогідность зв’язку імені персонажа Андруховича з іменем біблійної особи вказує й прізвище Риб, що його автор штучно утворив, маскулінізуючи загальновживане риба. Проте, перебуваючи у естетичних координатах постмодернізму, Ю.Андрухович не мав найменших намірів породити алюзії з Біблією, він хотів просто по-постмодерністськи сказати, що «Йона Риб у Кракові почувався як риба у воді». У романі «Таємниця» автор вміло створює ще одного Риба: «Семінар вів один з китів тодішньої російської поезії Юрій Полікарпович Кузнецов. Полі - Карно — вич\ Тобто швидше все-таки не один з китів російської поезії, а один з її коропів. ...Йому не пасувало — бути катом слів. Здається він ніколи не посміхався, такий собі ідол печалей, замкнута на всі замки трагічна маска, вельмисанований Риб». Варто пригадати, що Стас Перфецький із «Перверзії» був і Карпом Любанським і Сомом Рахманським і Йона Рибом. При розмові з Ю.Андруховичем вияснилось, що Риба - не тільки символ християнства, але й зодіакальний знак автора. ЛХА Соломія Предивна («Перверзія») вказує на дивацтво персонажа-денотата, асоціюється з фольклорними власними назвами Василиса Прекрасна, Гелена Премудра. ЛХА Ада Цитрина («Перверзія») означає лимон, значить їдка вдача у героїні: «Що за прізвище ідіотське, я закохався по вуха в саме ваше прізвище...» Чоловік Ади Янус Марія Різенбок («Перверзія»), Сам автор розшифровує ЛХА: «Німецьке прізвище Різенбок можемо перекласти як Цапище». 352
